В Україні катастрофічно бракує власного часнику
Часник – традиційна українська культура, але як не дивно, всередині держави його майже не вирощують. За статистикою у країну імпортують близько 10 тис. тонн часнику, у грошовому вимірі це близько 8 млн. доларів щороку.
Чому Україна втрачає ці гроші, і завдяки чому українські фермери можуть заробити більше грошей на часнику, розповіла cпівзасновник ТОВ «UkrUP» Анна Морозова.
«Ми не маємо досвіду вирощування – є проблеми із відповідним посадковим матеріалом, технікою. У нас господарі не знають, коли краще зрізати стрілку, якою скобою копати та у які ящики складати часник. Звична пшениця та кукурудза це, звичайно, добре, проте часниковий бізнес сьогодні дозволяє заробляти не менше.
Ця культура потребує значно менше площ – відповідний рівень рентабельності можна мати, починаючи з декількох соток. Великі агрохолдинги ніколи не були нею зацікавлені – аби висівати великі площі (сотні гектарів) потрібно значно глибше знати технологічні моменти (а їх не мало), працювати над доробкою, зберіганням продукції тощо.
У підприємств середнього масштабу просто не дійшли до руки цієї культури – немає масованого збуту в середині країни. Тому можна сказати, що певний час часник залишався поза увагою аграріїв. Найкращим сценарієм для подальшого розвитку часникової галузі може стати кооперація», – переконана Анна Морозова.
«Часник, як компонент, використовують у багатьох галузях промисловості і його купують за дуже прийнятною ціною – виробники ковбас, м’ясної продукції потребують великої кількості часнику. Але можна придумати і додатковий заробіток.
Приміром ми продали рітейлу побічний продукт виробництва – часникову стрілку, яку вони потім маринували і так отримали додатковий прибуток – близько 5-10 грн за кілограм. Є також зацікавленість покупців у молодому часнику, його мало на ринку», – додає експерт.
«Потреба внутрішнього ринку доволі суттєва. Щодня отримуємо велику кількість дзвінків щодо співпраці. Питання лише у якості, кількості та ціні. Станом на сьогодні ціна товарного часнику стартує від 45 до 60 грн за кілограм – це цілком рентабельно.
Щодо експорту – ми ведемо перемовини на наступний рік із деякими європейськими країнами. Звісно, експорт це цікаво.
У нас є квоти на поставки часнику до ЄС у 500 тонн щорічно, які ніхто не вичерпує – це надто багато. Вивчивши іноземні ринки та провівши калькуляцію, ми зрозуміли, що ціна на внутрішньому та зовнішньому ринках фактично однакова. Адже оформлення документів для поставок на зовнішні ринки, сертифікації обходиться господарству немало», – зазначає Анна Морозова.
Залишити коментар