Чи вдасться реанімувати спецрежим ПДВ для українських аграріїв
Спецрежим ПДВ для аграріїв України – тема, яка викликає чимало суперечок і запеклих дискусій останнім часом. Що ж заважає реанімації спеціального режиму оподаткування для агропідприємців у коментарі для SEEDS розповіла адвокатка, керівниця практики вирішення податкових спорів KPMGLawUkraine Лариса Антощук.
“Практична і основна перевага спеціального режиму з ПДВ оподаткування для сільськогосподарських підприємств в тому вигляді, як вона діяла до 01.01.2017 р. – це можливість вільно використовувати в господарській діяльності щонайбільше 20% від оборотних коштів підприємства.
Зокрема, передбачалося першочергово, що нараховані суми ПДВ при постачанні сільськогосподарських товарів та послуг не сплачувалися до бюджету, а підприємство могло ними користуватися для придбання товарів, робіт, послуг для виробничих цілей.
Саме на ці кошти розраховують аграрії, коли просять про повернення спецрежиму, адже доступ до фінансування залишається актуальним на фоні відсутності дешевих кредитних коштів, обмеженого функціонування ринку землі і сезонності робіт”, – розповіла Лариса Антощук.
“Як податкова преференція спецрежим із ПДВ, з іншого боку, мав і ряд недоліків. Наприклад, платникам потрібно було слідкувати за дотриманням вимог щодо критерію “сільськогосподарське підприємство” (розраховувати питому вагу сільськогосподарських та загальнооподатковуваних операцій), подавати декларації з ПДВ за двома формами, адаптуватися до специфіки роботи із системою електронного адміністрування в розрізі “спеціальних” і “загальних” операцій для цілей ПДВ (поповнення СЕА рахунку та листування із Держказначейством, реєстрації податкових накладних і розрахунків коригувань).
Саме із впровадження СЕА ПДВ на практиці було ряд питань до вільного використання “сільськогосподарських” сум ПДВ.
Фіскальний орган, у свою чергу, вказував, що ця податкова преференція не завжди прозоро використовується бізнесом. Зрозуміло, що і сьогодні основним аргументом проти реанімації спецрежиму ПДВ будуть гіпотетичні зловживання. І для таких аргументів є вже приклади із попередніх років дії спеціального режиму оподаткування”, – зазначає адвоката.
“В одній із категорії спорів щодо директора підприємства було відкрите кримінальне провадження на підставі ст.212 Кримінального кодексу України “Умисне ухилення від сплати податків”, оскільки, на думку податкової і правоохоронних органів, компанія неправомірно користувалася спецрежимом ПДВ-оподаткування і державний бюджет не отримав великі суми податків за результатами таких дій.
У рамках кримінальної справи колегія суддів Верховного Суду врахувала, що у спорі щодо спеціального режиму оподаткування ПДВ адміністративні суди підтримали позицію платника податків і підтвердили його право на спецрежим.
Тобто, директор надавав державним органам правдиву інформацію щодо здійснюваної товариством діяльності, а спір між підприємством та державними органами стосувався лише тлумачення цієї інформації з погляду податкового законодавства”, – розповідає Лариса Антощук.
“У підсумку платник податків виграв спори (і адміністративні, і кримінальну справу), але витратив на це чимало ресурсів (детальніше: Постанова ВС від 27.11.2018 р. у справі 609/921/13-к http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78715707).
Таких прецедентів, можливо, і небагато. Але зрозуміло, що у випадку повернення в законодавство податкової преференції в тому вигляді, як вона була раніше (чи навіть видозміненому), питань до компаній, які нею користуються, у податкових органів буде більше. Але на фоні основної переваги – такі виклики і потенційні практичні труднощі застосування здаються не суттєвими”, – вважає керівниця практики вирішення податкових спорів KPMGLawUkraine.
Залишити коментар