Мінні поля України: реальність, виклики та рішення

Україна опинилася на першому місці у світі за рівнем мінного забруднення. Бойові дії спричинили надзвичайно високий рівень насиченості територій вибухонебезпечними предметами, що ставить під загрозу життя людей і значно ускладнює відновлення економіки. Вирішення цієї проблеми потребує масштабних ресурсів, впровадження інноваційних технологій та співпраці міжнародних партнерів, пише Укрінформ.

Масштаби проблеми: цифри і втрати

Станом на перший рік повномасштабного вторгнення понад 174 тис. кв. км українських територій вважалися забрудненими. Наразі вдалося повернути до продуктивного використання 35,5 тис. кв. км, проте найскладніші завдання попереду: розмінування зон активних бойових дій, водних об’єктів, природних територій і забудов.

Щорічні економічні збитки від мінного забруднення сягають понад $11 млрд. В основному це пов’язано зі скороченням експорту сільгосппродукції та зменшенням податкових надходжень. Ще важливіший людський фактор: від початку війни вибухонебезпечні предмети спричинили загибель близько 300 осіб, а понад 900 отримали поранення.

Фінансові витрати на розмінування також значні: обстеження та очищення території може коштувати до $50 тис. за гектар, що є непідйомним тягарем навіть для великих агрохолдингів.

Інновації та технічні рішення

Україна впроваджує сучасні технології для розмінування, серед яких важкі машини, дрони та роботизовані системи. За словами віцепрем’єрки Юлії Свириденко, на початку 2023 року в Україні не було жодної важкої техніки для розмінування, а зараз їх уже 151. Саперів у країні стало більше, ніж удвічі: з 1500 до понад 4 тисяч.

Особливу увагу приділяють локалізації виробництва техніки. Наприклад, хорватська компанія DOK-ING відкрила офіс в Україні та сертифікувала свої машини за міжнародними стандартами. Українські розробки теж не відстають: роботизована машина «Змій» перевершує іноземні аналоги за швидкістю та безпечністю роботи. Вона здатна очистити до 2 гектарів за день і витримує вибухи більшості видів мін.

Інноваційні проєкти включають використання дронів із сенсорами для виявлення мін, а також системи штучного інтелекту для аналізу даних і визначення пріоритетних зон розмінування. Як зазначив засновник «Фундації Поступ» Влад Козак, аеромагнітна система «MinesEye» дозволяє проводити якісну підготовку до розмінування, убезпечуючи дороге обладнання.

Розмінування як ринкова послуга

Україна першою у світі впровадила ринок розмінування сільгоспземель через систему аукціонів «Прозорро». Держава компенсує аграріям витрати, а оператори конкурують за надання послуг. Цей підхід дозволив знизити вартість розмінування на 17% і зекономити понад 90 млн грн.

Механізми державної підтримки також включають компенсацію вартості вітчизняної техніки для покупців, що стимулює її виробництво. Окрім того, держава фінансує програми підготовки операторів протимінної діяльності, спрощує сертифікацію та цифровізує процеси через портал «Дія».

Висновок: системна робота для безпечного майбутнього

Україна здійснює комплексні заходи для подолання проблеми мінного забруднення. Це включає впровадження новітніх технологій, розширення ринку послуг з розмінування, локалізацію виробництва техніки та залучення міжнародних партнерів. Попри значні виклики, країна має амбітну мету – повернути більшість забруднених територій до безпечного використання впродовж наступних 10 років.

Раніше ми писали про те, як отримати тисячу гривень у межах програми «Зимова єПідтримка».

Як отримати тисячу гривень у межах програми «Зимова єПідтримка»

Джерело: ArgoTer