Сергій Петришин мурує італійські печі на український манір
«Руські печі з лежанками вже не в моді. Найчастіше просять між кімнатами поставити звичайну кахельну грубу. На ній лише їсти готувати не можна. Тримає тепло вона добре, економна, бо відразу опалює кілька кімнат. Газ дорогий, люди шукають альтернативу. Зараз якраз розпочався сезон, роботи багато», – каже Сергій Петришин, пічник з Тернополя.
Зараз модно ставити піч на дворі, замість барбекю. Називається помпейська, бо запозичили її в італійців.
«Помпейську піч зробити можна за кілька днів. Але я пішов далі – переробив її на манір і поставив в хаті. Тепер вона ще служить каміном, — продовжує пічник.
Спершу малює схему і розраховує розміри. Пічка має форму півсфери. На площу житла у 40 квадратних метрів, зовнішні розміри печі – 1х1 кв.м, а радіус топки, де готують їжу – 30 сантиметрів.
– На залитий фундамент викладаю перший ряд пічки з червоної цегли. Висоту вимуровую до 70 см, щоб було зручно і низько не нагинатися. Далі ставлю шаблон з пінополістиролу у формі півсфери, по колу викладаю вогнетривкою цеглою. Після цього шаблон забираю. Після цього мурую теплову камеру і під’єдную до димоходу. Його треба мурувати без гострих кутів та сходинок, бо піч буде важко розпалювати. Можна не мурувати, а купити керамічні труби. Вони складаються, як конструктор. Але й обходяться недешево», – розповідає Сергій.
Зовнішній вигляд печі, за словами Сергія, може бути різних розмірів. Це залежить від смаків господаря. А от внутрішня частина – півсфера. Інакше це не помпейська піч.
– Через дверцята, яку зробив розміром 45х30см, легко помістити казан з голубцями, решітку з ковбаскою, чи рибою, можна спекти справжню італійську піцу. Позаду печі облаштував братруру. На фото цього не видно. Вона виконує функцію мікрохвильової печі. Можна запекти яблука. Дуже смачно на сніданок з медом і корицею. Насамкінець скажу, що найкраще в такій пічці палити сухими дровами, – підсумовує Сергій Петришин.
Оксана Смільська
Залишити коментар