Глибока переробка кукурудзи на PLA-пластик: як аграрію перескочити з ринку сировини на ринок біотехнологій

У 2026 році експортна стратегія «продав зерно — отримав валюту» остаточно заходить у глухий кут через високу вартість логістики та низьку маржинальність. Відповіддю стає глибока переробка. Найбільш перспективним напрямком є виробництво біорозкладного пластику (PLA) з кукурудзяного крохмалю.

Чому саме PLA?

Полімолочна кислота — це екологічна альтернатива традиційному пластику з нафти. Враховуючи нові директиви ЄС щодо повної відмови від непереробного пакування, попит на PLA у 2026 році перевищує пропозицію втричі.

Україна, як один із найбільших виробників кукурудзи, має ідеальний субстрат під рукою.

Технологічний ланцюжок: від поля до гранули

Процес перетворення кукурудзи на пластик — це складна біотехнологічна операція, яка додає вартості продукту у 5–7 разів порівняно з ціною зерна:

1. Екстракція крохмалю: Зерно переробляється на крохмаль традиційним мокрим способом.

2. Ферментація: До крохмалю додають специфічні ферменти та бактерії, які перетворюють декстрозу (цукор) на молочну кислоту.

3. Полімеризація: Отримана молочна кислота шляхом хімічного синтезу перетворюється на довгі молекулярні ланцюги — полілактид.

4. Грануляція: Кінцевий продукт виходить у вигляді прозорих гранул, які є готовою сировиною для виготовлення стаканів, плівок, медичних імплантів або ниток для 3D-принтерів.

Економіка та «Зелений курс»

Для агрохолдингу будівництво заводу з виробництва PLA — це шлях до повної автономії.

• Енергосинергія: Побічні продукти переробки (кукурудзяний шлам, меляса) можуть використовуватися як біопаливо для генерації електроенергії для того ж самого заводу.

• Карбонові бонуси: Оскільки PLA виготовляється з відновлюваної сировини, він має від’ємний або нейтральний вуглецевий слід. Це дозволяє підприємству претендувати на додаткові «зелені» субсидії та кредити від ЄС.

Ризики та вхідний квиток

Головна перепона — високий поріг входу. Будівництво сучасного біотехнологічного заводу потребує значних інвестицій та стабільного доступу до технологій. Проте у 2026 році в Україні вже з’являються перші пілотні проєкти на базі великих переробних заводів, які доводять: переробляти кукурудзу всередині країни вигідніше, ніж везти її за тисячі кілометрів.

Висновок: Виробництво PLA — це квиток у майбутнє, де український аграрій не просто «годує світ», а забезпечує його екологічною сировиною для промисловості завтрашнього дня.

Читайте також: Половина кукурудзи досі лишається на полях Харківщини та Донеччини.

Половина кукурудзи досі лишається на полях Харківщини та Донеччини

---

Додав: Вірослава Їжак

Джерело: ArgoTer