Чому українські аграрії масово переорієнтуються на сою та горох
Ілюстрація
У лютому 2026 року структура майбутньої посівної кампанії зазнала радикальних змін. Традиційний для південних та центральних регіонів ячмінь стрімко втрачає позиції. За даними аналітиків, площі під цією культурою можуть скоротитися на 15–20%, тоді як бобовий сегмент демонструє аномальне зростання.
Економіка виживання: маржинальність проти звички
Головна причина — низька ціна на фуражний ячмінь, яка ледь покриває витрати на логістику. У 2026 році вартість перевезення тонни зерна до портів залишається високою, що робить «дешеві» культури збитковими для фермера.
Чому бобові стають фаворитами:
-
Азотфіксація: соя та горох залишають після себе «безкоштовні» добрива (азот) у ґрунті. В умовах, коли ціна на селітру у 2026 році знову злетіла, це дозволяє зекономити до $100 на гектарі під наступну пшеницю.
-
Попит у ЄС: Європа реалізує стратегію відмови від імпорту ГМО-сої з Латинської Америки. Українська не-ГМО соя стала дефіцитним товаром, за який європейські переробники готові платити премію.
Бобовий прорив: жовтий горох як новий експортний хіт
Сенсацією сезону став індійський ринок, який знову відкрився для українського жовтого гороху. Скасування мит на імпорт цієї культури в Індії створило «вікно можливостей», яким активно користуються господарства Одещини та Миколаївщини.
Як зазначають фахівці, рентабельність гороху у 2026 році вдвічі перевищує показники фуражного ячменю, що і зумовлює масовий перехід аграріїв на бобові.
Ми писали також: Трейдери скуповують ячмінь і підштовхують ціни вгору.
Залишити коментар