Зариблення як нова модель догляду за водоймами
Риба. Фото з відкритих джерел
У Київській області сталося справді історичне зариблення — Канівське водосховище поповнили понад 6,5 тис. рибин. Це не просто екологічна акція, а перший випадок, коли для вселення молодої риби до водойми було використано державні кошти, отримані з аукціонів на право риболовлі. Це серйозний крок — і варто про нього говорити.
Новий підхід до рибного господарства
Ці кошти надійшли з державного бюджету завдяки тому, що стартові ціни на права користування водоймами зросли. Це означає, що зариблення стало не просто витратою, а сталим механізмом, який може працювати в довгостроковій перспективі. Голова Держрибагентства Ігор Клименок підкреслив, що це — ознака прозорості, відповідальності та довіри до реформ в рибному секторі.
Контроль за самим вселенням здійснювали рибоохоронці Київщини та активісти — це не просто випустили рибу, а зробили це відкрито, із громадською участю, що додає легітимності цій ініціативі.
Екологічна цінність для водойми
Вселили три види: товстолоб, короп і білий амур. Загальна вага — приблизно 1240 кг, а число — понад 6,5 тис. екземплярів.
Кожен із цих видів має своє значення. Товстолоб — природний фільтратор, і він може очищувати водойму від надлишкових водоростей. Амур (білий) — «рослиножер», який контролює ріст водної рослинності. Короп допомагає підтримувати донні процеси, аерацію — це все важливо для біорізноманіття та стабільності екосистеми.
Цей проєкт може покласти початок новій моделі: зариблення за гроші, зароблені через ринкові механізми. Це набагато стійкіше, ніж одноразові «гуманітарні» вселення. Якщо подібні підходи применшити — ми можемо мати здоровіші водосховища, сильніші популяції риб та краще управління ресурсами.
Що це дає людям
Для місцевих громад — це шанс на відновлення промислового рибальства: більше риби — більше можливостей для рибалок, для бізнесу, для рекреації. Для держави — це демонстрація, що рибні ресурси можна використовувати раціонально, а не просто виводити за шаблоном «вилов і забирай».
Якщо говорити чисто по-людськи: це приємно бачити, коли держава має не лише витратний підхід, а й інвестиційний — у природу, у довгостроковість.
Читайте також: В Україні запрацює еРибальство.
Залишити коментар