Небезпечні новації Міндовкілля для українських лісів

Міністерство захисту довкілля України анонсувало нові правила рубок лісів, запевняючи, що це сприятиме збереженню та відновленню природних лісових масивів. Проте експерти стверджують, що насправді зміни відкривають шлях для масштабних вирубок, прикритих гаслами про “переформування” та “санітарні рубки”. Про це пише Куншт.

Як зменшити вирубку лісів так, щоб збільшити? Звучить абсурдно, але у Міндовкілля вийшло.

Нові правила рубок: три основні зміни

У кінці квітня Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України радісно заявило, що Кабінет Міністрів ухвалив нові правила рубок — і через три роки суцільні рубки лісів в Карпатах будуть заборонені. Державне агентство лісових ресурсів теж раділо, але зовсім з іншого приводу: зміни дозволять їм «збільшити обсяги заготівлі деревини». Тут мають слушність саме лісники. І от чому.

Постанова з довгою і незрозумілою назвою має фактично три основні блоки змін:

— спрощену процедуру рубок для військових цілей;

— спрощення проведення так званих «рубок переформування» і заборону на суцільні рубки головного користування в Карпатах з травня 2027 року.

У чому полягає ідея «рубок переформування»?

Більшість лісів в Європі (і, звісно, в Україні як її частині) штучні, створені людиною. Десь листяні ліси вирубували, а на їхньому місці створювали хвойні монокультури сосни і ялини — як більш швидкорослих видів дерев. Десь після рубки не проводили висадку, і на місці дубового лісу виріс грабовий.

Такі штучні ліси є менш стійкими до впливу шкідників чи хвороб і менш цінними з погляду біорізноманіття. В умовах зміни клімату саме в них починається масове всихання. Тож аби не вирубувати їх суцільно, коли всі дерева таки загинуть, вигадали «переформування».

Суть його проста: з певною періодичністю вирубуються певні групи дерев. У «вікнах», які утворились внаслідок цих рубок, висаджують вручну саджанці листяних дерев, що росли на цих ділянках до втручання людини, або чекають, поки вони насіються природно з сусідніх ділянок, де корінні види дерев ще залишились.

Як наслідок, через 20–30 років таких рубок на місці штучного суцільного одновікового ялинового лісу з’являється ліс з різних видів дерев різного віку. Звучить непогано? Так, і в Україні є навіть успішна практика таких рубок у Карпатському біосферному заповіднику.

Саме тому стара редакція правил рубок дозволяла «переформовувати» лише створені людиною одновікові та однопородні ліси. І найкраще, що можна було б зробити, якби метою лісівників дійсно був порятунок лісів — це не змінювати правила, а просто робити переформування в штучних лісах.

Спотворення ідеї в Україні

Але як і багато хороших ідей, рубки переформування в Україні спотворили, з метою додаткового заробітку. І, заручившись підтримкою Львівського лісотехнічного університету, в межах «експерименту», львівські лісівники стали робити їх там, де інші види рубок заборонені чи обмежені. Наприклад, у заказниках, гірських, рекреаційних лісах, лісах природного походження. В різнопородних та різновікових лісах.

Перетворювати природний ліс в більш природний ліс — звучить абсурдно. Але це наші реалії.

Лише у 2023 році «експериментально» й незаконно (бо ніяких «експериментів» старі правила рубок не передбачали) вирубали понад 1800 фур деревини.

Цим зацікавилися правоохоронні органи, і внаслідок кримінальних проваджень по всіх філіях ДП «Ліси України» у Львівській області відбулись обшуки й вилучення документів. До того ж керівництво львівських лісівників цього року вже отримало підозри у вчиненому злочину за аналогічне вільне трактування правил — через рубки рідколісся.

Узаконення порушень замість боротьби з нимипер

Але замість того, щоб боротись із порушеннями, Міндовкілля та Держлісагентство вирішили їх просто узаконити. Тому нові правила рубок передбачають можливість робити рубки переформування майже всюди. Лісникам достатньо оголосити ліс «неправильним» — і далі вони можуть відразу вирубати до 35% дерев, а потім постійно рубати з періодичністю 5–7 років.

Заборона суцільних рубок в Карпатах: три “але”

Звісно, природоохоронні громадські організації виступали категорично проти цих змін, тому в лісівників виникла ідея «заспокоїти» суспільство забороною суцільних рубок в Карпатах.

Це ж добре? Добре. Але є цілих три «але».

Перше — заборона стосується лише суцільних рубок головного користування. Тобто тих, які є плановими і які заборонені в більшості лісів Карпат і так.

Друге — є так звані поступові рубки, які від суцільних відрізняються лише тим, що ліс суцільно вирубують не відразу, а за декілька «прийомів», з  інтервалом у 5–7 років.  А ДП «Ліси України» взагалі нещодавно замовило наукове обґрунтування про «можливість та необхідність проведення кінцевого прийому поступової рубки головного користування без проведення першого прийому». Тобто просто назвали суцільну рубку поступовою. Збіг?

Третє — заборона не стосується суцільних санітарних рубок, які є основним видом рубок у високогірних лісах Карпат. Лісівникам достатньо оголосити ліс «хворим». А «хворіє» у ДП «Ліси України» він планово — ще на початку року вони виклали перелік ділянок, на яких ліс суцільно захворіє і тому буде зрубаний у вересні чи жовтні.

І якщо процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) є хоч якимось запобіжником проти зловживання цими рубками, то до розгляду в Раді вже готується законопроєкт 951610, який його забирає.

Чи стане краще природі, якщо замість суцільної рубки з однією назвою проведуть таку саму суцільну рубку, лише з іншою назвою? Питання риторичне.

Сумне майбутнє українських лісів

Тому майбутнє українських лісів виглядає сумним. Хочеться сподіватись, що колись Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України таки  згадає, що його пріоритет — це не збільшення обсягів рубок, а збереження природи. Бо розробити нові зміни в законодавства, які обмежать рубки переформування лише штучними лісами, виступити проти скасування процедури оцінки впливу на довкілля, не погоджувати плани недоцільних рубок — це все прямі повноваження міністерства. І це найкраще, що можна зробити зараз.

Джерело: Куншт