Одна на все село: на Чернігівщині живе 64-річна на кордоні з Росією

В 64 роки не отримує пенсію і живе одна у безлюдному селі на прикордонні з Росією. Ганна Войток — єдина жителька села з назвою Селище, Семенівської громади, що на Чернігівщині. Як жінка проводить свої дні, чому не виїжджає звідти і за який кошт виживає — далі у матеріалі.

Дорога до Селища поросла лісом і високою травою.

Староста Сергій Помазок каже:

“Раніше тут жило біля 100 людей. Це 1985 рік. 40 років тому”.

Староста Сергій Помазок розказує про єдину жительку села Селище у Семенівській громаді на прикордонні Чернігівщини
Сергій Помазок. Суспільне Чернігів

Де-не-де серед хащів починають виднітися вцілілі хати та хліви. Староста веде у центр — до будинку єдиної жительки села. Знімальна група Суспільного зустрічає її біля сусіднього покинутого двору. Це будинок колишніх сусідів Ганни. Тут люди не живуть 19 років.

“Виїхали вони у Росію, а мені поручили. Вони думали, що в мене там негодна хата, так я перейду”, — розповідає Ганна Войток.

На стіні одного з хлівів сохне вудилище з ліщини. Озеро, в якому місцеві ловили рибу, висохло близько 20 років тому. У селі Ганна Войток живе одна уже 10 років. Тоді помер передостанній житель. З господарства у жінки лише кози.

“Як день проходить? Коли як. На нервах проходе. Понервую з козами, матюків на них напру…”, — каже Ганна Войток.

Єдина жителька села Селище Семенівської громади на прикордонні Чернігівщини Ганна Войток зі своїми козами, травень 2024 рік
Ганна Войток зі своїми козами. Суспільне Чернігів

Вона не отримує пенсію — не вистачає трудового стажу: є лише 8 років, які заробила у колгоспі.

“Ні олійки, ні сахарцю, а це ж найголовніше… А мені не можна нічого купити, крім хлібця. З молоком ото розведу його…”, — говорить Ганна Войток.

У своїй хаті жінка живе сама 18 років. Раніше жила тут вдвох з матір’ю, яка померла у 2006-му. Коли залишилась одна, їй пропонували виїхати у сусіднє село Жадове.

“Чому я буду виїжджати з села, якщо мені пенсії не дають, що я там у Жадові буду робити. Хат вистачає, а працювати у мене здоров’я нема”.

Біля хати Ганни збереглась будівля магазину. Його закрили у 90-ті роки. Навпроти двору – будинок в якому були школа та сільський клуб. Тепер тут жінка зберігає дрова. А воду набирає з єдиного вцілілого в селі колодязя.

В будинку Ганни є електрика. Каже, за неї платять, якісь “добрі люди” з сусіднього Жадового.

“У неї є два паї, отримує у товаристві на пай кошти, допомагають люди. І зі свого господарства, це кози і город”

У 65 років Ганна матиме право отримувати єдину державну допомогу, що надається замість пенсії. Староста займається оформленням документів.


Залишити коментар