10-річний школяр з Вінниччини продає насіння і допомагає ЗСУ
Святославу Вербицькому з Тиврова на Вінниччині лише десять років. Попри юний вік, він активно допомагає українським військовим.
“Змалечку привчаємо Святослава до любові до рідної землі. Ми з донькою займаємося вирощуванням овочів та квітів. Тому внук постійно поруч і допомагає. Наприклад, без проблем він може нарвати ягід, почистити кущі хризантем, дуже любить висаджувати розсаду огірків та спостерігати, як вони ростуть. А ще — залюбки збирає насіння після того, як достигне врожай, — розповідає бабуся юного волонтера Інна Суверток. — Незадовго до повномасштабного вторгнення я організувала благодійну акцію “Подарю — сійте”. Тоді з екрана телевізора вже йшлось про те, що Росія може напасти на нас. Та не хотілося вірити у страшне. Я прагнула підтримати друзів-городників з Маріуполя, Луганської та Донецької областей. Написала, що хочу безплатно прислати їм насіння. Щоб на своїй, рідній землі вони сіяли та збирали урожай. Люди радо відгукнулися. Останні відправлення були буквально напередодні вторгнення — ввечері 23 лютого. Потім я дістала багато повідомлень, що дехто не встиг забрати насіння, бо почалися страшні бої та окупація”.
Та, каже співрозмовниця, опускати рук не хотілось, тому стали працювати на перемогу.
“Святослав заявив, що зібрав багато насіння перцю, томатів, чорнобривців, і все це можна продати. Опублікували оголошення. За пакетик насіння правили 25 гривень. І так почали свій перший збір на автомобіль нашому земляку на передову. Вдалося зібрати 9000 гривень. Потім долучались до інших потреб — давали кошти на шини, тепловізор, бензин, запчастини для військових. Звісно, обов’язково звітували про витрачені гроші. Після кожної такої благодійної акції Святослав неймовірно щасливий. Кожен пакетик він підписує з любов’ю — “Від Святика”. А потім зі сльозами радості читає коментарі від людей, які дякують за його працю”.
Тепер Святослав Вербицький продає насіння, щоб придбати іменний дрон для ЗСУ вартістю понад 7000 гривень.
“Один такий дрон наша родина вже відправила військовим. А другий буде саме від Святика, — додає Інна Суверток. — Тому він дуже хвилюється, щоб усе вдалось. Ось днями жінка замовила два пакети чорнобривців, але попросила відправити школі чи родині, які їх більше потребують. Сказала, що її донат — це бажання підтримати Святослава. Онук міг би за гроші з продажу придбати щось собі — цукерки чи іграшку. Але він навіть чути про це не хоче. Святослав по-дорослому каже: в Україні біда, тому всі, незалежно від віку, мають працювати лише на нашу перемогу”.
Залишити коментар