Ферма під обстрілами: як виживають корови на лінії вогню

«Два прильоти було, на місці яких загинуло 26 тільних телиць, також нещодавно був приліт — загинуло відразу 8 тварин, ще 8 поранених наразі на лікуванні. Поранені телиці вже йдуть на поправку».

Ця ферма єдина на правобережжі Херсонщини, яка працювала під час окупації.

Антоніна Чередник, заступниця директора ферми, коментує:

«Ми роздавали молоко населенню безкоштовно, водночас ми видавали заробітну плату своїм працівникам в гривнях. Жодного разу ми не продавали рублями, хоча було скрутно і саме за це нас росіяни пресували».

На в’їзді до ферми стояв російський блокпост, окупанти намагались відібрати худобу, але селяни відмовили.

«А у вас говядіни нєту шоби пакушать, а ми кажемо, що ні, у нас лиш корови і молоко, забійного пункту немає», — згадує Сергій Фесенко, керуючий фермою.

Попри небезпеку працівники ферми щодня йдуть на роботу щоб доглядати за тваринами і забезпечувати район молоком, проте його тепер збирають вдвічі менше ніж у мирні часи і не лише тому, що втратили поголів’я — корови постійно у стресі, нагодувати худобу теж проблема. Скрізь, де зазвичай вирощували траву — вирви від снарядів. Наразі, фермери гадають, чи вистачить коровам сіна на зиму, тож максимально роблять запаси з тих ділянок, що ще не уражені російською зброєю.