Як вдалося вижити під кулями унікальній дослідній станції НААН
У селі Бірки Зміївської громади на Харківщині з 1938 року розташовується Державна дослідна станція птахівництва Національної академії аграрних наук України. Через повномасштабну війну росії проти України цього року науковці не вирощували курчат, а також мали проблеми з логістикою та забезпеченням.
Як повномасштабне вторгнення вплинуло на роботу станції та наукові дослідження, для Суспільного розповів директор дослідної станції птахівництва НААН Олег Катеринич.
Столиця українського птахівництва
Олег Катеринич розповідає: станція у Бірках — єдина в Україні наукова установа в галузі птахівництва, яка зберігає унікальну колекцію українських порід і популяцій домашньої птиці.
“Так склалося, що село Бірки, де розташована Державна дослідна станція, вже майже протягом 100 років, є столицею наукового птахівництва України. В Радянському Союзі було всього два інститути птахівництва — один під Москвою й один у нас. Все, що розроблялося для птахівництва, було зроблено саме в Бірках, — каже науковець. – Наразі у нас близько 2-2,5 тис. курей різних порід. За рік, з лютого по частину червня, отримуємо 100, 130, 140 яєць від однієї курки. Відсотків 20 — це харчове яйце, інші — реалізуємо. Близько 25 тис. яєць ми щорічно у вигляді інкубаційного яйця відправляємо майже в усі регіони України”.
Як кури реагують на вибухи
Під час повномасштабної війни станція не зупиняла роботу, однак мала проблеми з логістикою. Із кормом та грошима допомогли громадські організації:
“Було дуже тяжко, особливо на початку, тому що з кінця лютого, березень, квітень — це пік реалізації нашої інкубаційної продукції для всієї України. Ми працюємо з населенням, в нього теж є чітко виражена сезонність: навесні придбають добовий молодняк, вирощують, восени отримують або м’ясо, або яйце. Із початком повномасштабної війни логістика була повністю порушена, бо ми відправляємо через поштові відділення, а “Нова пошта” не працювала, “Укрпошта” не працювала”, — пояснює Олег Катеринич.
Реалізувати майже не було чого, тут гупало
“В нас птиця майже повністю самоокуповує себе. Все, що птиця виробляє, ми реалізуємо, за ці кошти купуємо корми, годуємо птицю, і таким чином коло замикається. Реалізувати майже не було чого, тут гупало. Ми перебуваємо не в зоні активних бойових дій, але ж обстріли чутно”, — каже науковець НААН.
За словами Катеринича, кури погано реагують на звуки вибухів.
“Ми дуже переживали, що птиця помре від розриву серця, або буде битись, і це призведе до загибелі всього стада. Наприклад, м’ясо-яєчні кури породи “Геркулес”, наша цікава розробка, більш флегматичні, тож менше панікують. А от несучки, кури яєчного напряму продуктивності, дуже чітко реагують на гучні звуки”, — пояснює Олег Катеринич.
Продукція дорожча, ніж у конкурентів ринку
“На дослідній станції нині працюють 40 людей. Половина цього складу — суто наукові співробітники: доктори, кандидати наук, наукові співробітники без наукових ступенів”, – зауважує фахівець.
Близько двадцяти людей — обслуговий персонал, це ті, хто проводить дослідження на рівні лаборантів, годують птицю і таке інше.
“Ми проводимо дослідження, ми досліджуємо несучість птиці, і до яєць ми ставимось, як до показника, який характеризує ту чи іншу курку, чи індичку, тобто генотип птиці. Ми проводимо відбір, створюємо нові форми, гібриди”, — пояснює Олег Катеринич.
Директор каже, дослідна станція птахівництва наступного року матиме менше бюджетних грошей.
“Нам вже повідомили, що буде суттєве скорочення фінансування. Продукція ж науковців вища ціною за конкурентів”, – каже Катеринич.
Це унікальна колекція, більш ніде у світі такої немає
“Із одного боку, ми державна установа, але державна наукова установа, першочергово ми проводимо наукові дослідження. Разом з цим ми дійсно утримуємо на власній базі генофонд вітчизняних порід та популяцій курей і індиків. Це унікальна колекція, більш ніде у світі нема, і в Україні нема. На жаль, ми не маємо власної землі. Комбікорм ми робимо самі, але всі інгредієнти купуємо через тендери, тому в нас продукція навіть дорожча, ніж на товарній птахофабриці”, — каже директор.
Цього року через повномасштабну війну стадо не відтворювали.
“Ми не садили добовий молодняк для себе. В нас птиця зараз доросла, ми залишили на другий рік, сподіваємось, що все буде добре, і Україна вже в наступному році отримає племінну продукцію власної генетики”.
Залишити коментар