ТОП-5 критеріїв готовності агрокомпанії до експорту
Протягом останніх 4 років відмічається постійне зростання експорту аграрної продукції з України. В середньому даний показник складає 9% на рік, що є доволі суттєвим порівняно з іншими країнами, особливо в умовах, в яких сьогодні знаходиться економіка України. Про це заявив національний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Панкратов під час виступу на Першій конференції з циклу “Збільшення прибутків в агробізнесі”, що відбулася 29 жовтня у Києві. Організатором заходу виступила агромедіа агенція SAPIENZA.
Як зазначив консультант ФАО, якщо подивитись на географічну структуру експорту, то до 2014 р. його левова частина спрямовувалася до Росії. “Цього напрямку зараз немає. В той же час експорт в інші країни СНД більш менш стабільний. Тобто зростання експорту відбувається за рахунок інших країн світу і Україна в останні роки активно відкриває нові ринки збуту. За підсумками 2018 р. 43% українського обсягу агроекспорту надійшло до країн Азії, 32% — до ЄС, 13% — до країн Африки, 10% — до пострадянських країн та 2% до інших країн світу”,- навів статистичні дані Андрій Панкратов.
На його думку дані позитивні показники працюють як певний мотиватор для кожного окремого виробника, які задаються питанням: якщо це може країна в цілому, то чому це не можу я?
У своєму виступі Андрій Панкратов пояснив представникам агробізнесу коли саме треба замислюватися про початок експорту.
“Існує багато критеріїв, але враховуючи досвід ФАО з підтримки агроекспорту, я визначив основні з них. Власне, їх всього п’ять і якщо вони не лякають агровиробника, то він дійсно може замислюватися про експорт.
Перший критерій — це наявність обсягів для експорту. Я бачив багато рекомендацій. Наприклад, існує думка, що очікуваний дохід від експорту має складати від 500 тис. дол. Але ми з колегами бачили успішні приклади й з меншими обсягами. І наша планка — це наявність обсягів для експорту від 100 тис. дол. на рік. З меншим обсягом виходити на зовнішні ринки, напевно, вже складно, адже кожна тисяча доларів, що витрачена на експорт буде “з’їдати” відсотки від очікуваної вами маржі. Але від суми 100 тис. доларів вже можна думати, прораховувати можливості і навіть готуватися до експорту.
Наступний крок — це знання англійської мови. Насправді у п’ятірці необхідних критеріїв цей є чи не найголовніший. Без нього, нажаль, нікуди. Це підтверджує географічна структура експорту. До того ж нам треба шукати нові ринки реалізації продукції на яких не говорять українською чи російською мовами, а отже мова для переговорів буде саме англійська.
Третя рекомендація — це наявність у компанії спеціаліста зі знаннями та досвідом експорту.
Четвертий крок — створення веб-сайту компанії англійською. Насправді, це доволі прагматична річ, проте, як з’ясувалося її мають далеко не всі компанії, що хочуть вийти на зовнішні ринки. Сьогодні це дуже важливий елемент маркетингу. Навряд чи при безпосередньому спілкуванні з вами ваш покупець буде вислуховувати годинну розповідь про історію розвитку вашої компанії — йому легше це зробити, зайшовши на ваш сайт.
Також останнім важливим кроком на шляху підготовки до експорту є наявність сертифікатів безпеки та якості”,- пояснив Андрій Панкратов.
За його словами, якщо агробізнес відповідає вищеназваним критеріям, то вже можна безпосередньо переходити до вибору цільової країни, вивчення її ринку, адаптації експортної пропозиції до вимог обраного ринку та, власне, підготовки ресурсів компанії і процесів до здійснення експорту.
Залишити коментар