Аграрії збережуть 4 групу єдиного податку: рішення комітету
Парламентський комітет рекомендував зберегти для аграріїв четверту групу єдиного податку у 2027–2028 роках, попри коливання доходів.
Фото: AgroNews
Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував зберегти для аграріїв статус платників четвертої групи єдиного податку. Відповідне рішення ухвалили 18 листопада під час засідання, де розглядали законопроєкт №16036.
Збереження податкового статусу
Голова комітету Данило Гетманцев повідомив про рекомендацію ухвалити документ у другому читанні та в цілому. Згідно з нормами, сільгоспвиробники зможуть утримувати статус платника єдиного податку у 2027–2028 роках, навіть якщо структура їхніх доходів зміниться через падіння обсягів продажів.
- Дозволено тимчасово не дотримуватися вимоги щодо частки доходу від сільгоспвиробництва.
- Умова збереження статусу: доходи від іншої діяльності не повинні перевищувати рівень попереднього року.
- Механізм дозволяє господарствам не втрачати статус, поки продукція зберігається на складах.
Особливості розрахунку МПЗ
Законопроєкт пропонує зміни у нарахуванні мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) та адмініструванні земельних податків:
| Напрямок змін | Опис механізму |
|---|---|
| Розрахунок МПЗ | Пропорційно кількості місяців володіння чи користування ділянкою. |
| Державні землі | Витрати на суборенду через Державний земельний банк зараховуються у зменшення МПЗ. |
| Уточнення даних | Орендар може звернутися до податкової для виправлення помилково нарахованих сум фізособам. |
Підтримка тваринництва та подальші кроки
Окремий блок ініціатив стосується птахівників. Пільгу з податку на прибуток для підприємств, що займаються розведенням перепелів, страусів та інших видів свійської птиці (окрім курей), пропонують продовжити до 1 січня 2030 року. Також передбачено скасування ПДВ при вилученні тварин під час ліквідації спалахів хвороб. Основна частина законопроєкту №16036 спрямована на імплементацію європейської директиви ATAD, що обмежує витрати на запозичення. Документ вже ухвалили за основу 13 жовтня, а аграрні норми додали до другого читання. Для набрання чинності закон має пройти голосування у Верховній Раді та отримати підпис президента. 18 листопада комітет також розглядав альтернативні законопроєкти №15123 щодо оподаткування аграріїв.
Джерело: AgroNews

Залишити коментар