СВАМ для України: Єврокомісії варто переглянути оцінку впливу

Європейській комісії необхідно переглянути оцінку впливу механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) на українську економіку. Початковий прогноз, згідно з яким втрати ВВП у 2031 році становитимуть лише 0,01%, вже не відповідає поточним реаліям, пише GMK Center. Вуглецеве навантаження на українську промисловість лише посилюватиметься, а прогнозовані втрати ВВП у 2026 році вже перевищують ефект, очікуваний до 2031 року.

Фінансове навантаження СВАМ на металургію

У першому півріччі 2026 року скорочення експорту металургійної продукції до ЄС за всіма кодами, охопленими СВАМ, сягнуло €149 млн порівняно з аналогічним періодом 2025 року. З урахуванням впливу на ланцюги постачання це означатиме втрату близько 0,3% ВВП. Це у тридцять разів більше, ніж прогнозувалося для 2031 року, коли ефект від СВАМ посилиться.

Фінансове навантаження від СВАМ на підприємства зростатиме щорічно. Для плоского прокату середній платіж на тонну може збільшитися з €78 у 2026 році до €198 у 2030-му. Для довгого прокату ці суми зростуть з €61 до €173 відповідно. Кошти, що сплачуватимуться як СВАМ-платежі, бракуватимуть на відновлення пошкоджених виробництв, підвищення енергоефективності та виконання проєктів декарбонізації.

Вплив війни на українську промисловість

Для української металургії ризики СВАМ накладаються на наслідки російської агресії. У січні–вересні 2026 року Росія здійснила 2147 атак на енергетичні об’єкти України, що погіршує умови енергопостачання. Станом на вересень 2026 року було пошкоджено понад 500 локомотивів «Укрзалізниці» та 1700 вантажних вагонів, що ускладнює вивезення продукції. У липні 2026-го Росія здійснила 67 атак на портову інфраструктуру, 35 атак на судна в портах та 22 атаки на судна в морському коридорі. Загалом за січень–серпень 2026 року РФ вчинила 198 атак на портову інфраструктуру, 95 атак на судна в портах і 69 атак на судна в морському коридорі. Через безпекові та комерційні ризики морське судноплавство з портів Великої Одеси фактично заблоковано.

Протягом серпня–вересня 2026-го Росія спрямувала по українських металургійних підприємствах понад 30 балістичних ракет, що призвело до призупинення їхньої роботи. За поточних обставин рішення про перезапуск або відбудову зруйнованих потужностей стає дедалі складнішим. Інвестувати у відновлення не має сенсу, якщо експорт до ЄС у найближчі роки буде обмежений. Ці чинники не були повною мірою враховані в попередніх макроекономічних оцінках.

Логіка СВАМ та альтернативи для України

Логіка СВАМ полягає у спонуканні виробників за межами ЄС до декарбонізації, а не у позбавленні їх спроможності здійснювати такі інвестиції. Однак для України механізм у нинішньому вигляді загрожує протилежним результатом: він скорочує грошовий потік, з якого могли б фінансуватися «зелені» проєкти. Альтернативних інструментів фінансування інвестицій для українських підприємств немає, оскільки вони не можуть залучати кошти на міжнародних фінансових ринках через військові ризики.

Єврокомісії варто провести новий розрахунок впливу СВАМ на український ВВП. Необхідно врахувати воєнні руйнування, зупинки виробництва, проблеми логістики та енергетики в Україні. Такий перегляд може стати підставою для перехідних рішень, які збережуть виробничу базу, експорт і здатність української промисловості інвестувати у власний розвиток і декарбонізацію.

• Скорочення експорту металургійної продукції до ЄС у першому півріччі 2026 року сягнуло €149 млн.
• Втрата близько 0,3% ВВП через СВАМ у першому півріччі 2026 року.
• Платіж на тонну для плоского прокату може зрости з €78 (2026) до €198 (2030).
• Платіж на тонну для довгого прокату може зрости з €61 (2026) до €173 (2030).
• 2147 атак на енергетичні об’єкти України за січень–вересень 2026 року.
• Пошкоджено понад 500 локомотивів «Укрзалізниці» та 1700 вантажних вагонів станом на вересень 2026 року.
• 198 атак РФ на портову інфраструктуру за січень–серпень 2026 року.

Джерело: AgroNews