Китай тестує мембранні зерносховища

Китай випробовує нову технологію зберігання зерна: мембранні силоси вже працюють у Сичуані. Про це пише Elevatorist.com.

У Китаї активно тестують новий формат зберігання зерна — тришарові зерносховища з повітряною мембраною. Перші промислові об’єкти такого типу вже працюють, а тестування нових моделей продовжується. Йдеться про габаритні конструкції об’ємом до 9 тис. тонн, що будуються за пів години, мають високий рівень герметичності та потенціал змінити підхід до продовольчої безпеки. Китайські розробники вже підписали контракти на десятки аналогічних об’єктів за кордоном.

Як влаштоване зерносховище з повітряною мембраною

Мембранне зерносховище — це конструкція, що складається з трьох шарів. Зовнішній — це повітряна мембрана з полівініліденфториду (PVDF), одного з найстійкіших сучасних полімерів. Товщина мембрани — 1 мм, вага — 4 тонни. За заявами виробників, плівка прослужить до 30 років, не вимагає ретельного обслуговування й має самоочисні властивості.

Встановлення силоса починається з наповнення повітрям зовнішнього шару на спеціальному фундаменті. Після цього будівництво ведеться всередині конструкції. Другий шар — ізоляційний, виготовлений із поліуретану. Матеріал має дуже низьку теплопровідність — у 4 рази нижчу за бетон і в 100 разів нижчу за сталь, що дозволяє зберігати стабільну температуру навіть у спекотні періоди.

Третій шар — залізобетонний. Бетон наносять на армований каркас. Завдяки цьому конструкція витримує сильний тиск зерна зсередини. Для моніторингу стану зерна передбачено 350 датчиків у кожному сховищі. Вони в реальному часі вимірюють температуру та вологість у різних точках ємності.

Переваги та обмеження нової технології

За повідомленнями китайських джерел, мембранні силоси мають кілька вагомих переваг. Серед них:

• екологічність і швидкість будівництва;
• висока теплоізоляція, що зменшує потребу в охолодженні зерна;
• герметичність, яка захищає від вологи й дозволяє використовувати азотне середовище;
• менші витрати на експлуатацію — на 30% у порівнянні з традиційними елеваторами.

Однак є і недоліки. Насамперед — висока вартість: один силос коштує близько 20 млн юанів, що на 50% дорожче за звичайні об’єкти. Крім того, досі вивчають, наскільки ці конструкції витримують екстремальні погодні умови. Для цього тривають дослідження з подвійними мембранами, аварійними системами тиску та додатковим захистом.

Як виникла ідея будівництва мембранних зерносховищ

Застосування мембран у будівництві давно поширене — їх використовують для павільйонів, ангарів і стадіонів. Ідею використати цю технологію для зберігання зерна китайці запозичили у вугільній промисловості.

Ще у 2017 році China Coal представила надувну мембранну ємність для зберігання вугілля. Але вимоги до зберігання зерна інші, тому Центральний науково-дослідний інститут зерна спільно з China Coal адаптовували проєкт протягом кількох років. Випробовували різні форми (півсфери, еліпси), моделювали навантаження, будували прототипи.

Пілотний проєкт стартував у 2021 році. Перший силос звели в червні 2022-го. За словами одного з розробників, «по герметичності ця ємність перевищує національний китайський стандарт у дев’ять разів».

У 2023 році на території центрального резервного зерносховища в Сіньцзін (провінція Сичуань) збудували перші чотири промислові ємності — по 7,5 тис. тонн зерна кожна, висотою 36 метрів і діаметром 23 метри.

Навесні 2025 року почали спорудження ще більших об’єктів — на 9 тис. тонн. Нові силоси мають висоту 33 метри і діаметр 24 метри.

До кінця року планують ввести в експлуатацію ще п’ять подібних сховищ у Китаї. Також уже підписані контракти на 50 таких елеваторів у країнах Південно-Східної Азії.

Читайте також: Європейські виробники картоплі фрі подвоїли виробництво.

---

Додав: Вірослава Їжак

Джерело: ArgoTer