Нд. 17 Листопадаа 2024

Українські вчені записали звуки рідкісних китів: досягнення експедиції “Ноосфера”

НАНЦ

Фото НАНЦ

З борту “Ноосфери” вдалося записати звуки рідкісних китів. Про це довгоочікуване досягнення повідомив на своєму сайті Національний антарктичний науковий центр. Вони

Українським вченим вдалося зустріти рідкісних китів та записати їхні звуки. Йдеться про південних плавунів – це один з найменш досліджених видів китів у світі.

У районі станції “Академік Вернадський” їх можна побачити дуже нечасто, але наші науковці встановили, що північніше – в протоці Джерлаш є велике різноманіття морських ссавців. Зокрема, там найчастіше реєструють зустрічі з південними плавунами. Саме тому цей район обрали для проведення досліджень за участі українського судна “Ноосфера”.

Робота тривала за кількома напрямами. З борту “Ноосфери” вели візуальні спостереження та виконували “акустичне тралення” – запис звуків китоподібних. Окремо пошук тварин здійснювали з моторного човна, який пересувався неподалік, але обстежував важкодоступні для великого судна бухти.

У перший же день роботи команді човна надзвичайно пощастило – вони помітили групу з 5 південних плавунів. Зустріч тривала кілька секунд, але біологи встигли зробити фото китів та передали інформацію про напрямок їхнього руху на “Ноосферу”. Завдяки цьому з судна вдалося записати звуки плавунів.

Для запису використовували спеціальну акустичну систему. Вона складається з:

  • акустичного рекордера, вмонтованого в обтічний корпус;
  • троса довжиною 180 м;
  • крила, яке тримає корпус з рекордером на фіксованій глибині;
  • хвостовика, що запобігає надмірній вібрації.

Така конструкція дозволяє робити якісні записи під час руху судна попри акустичні шуми, які воно створює.

У результаті кількох сесій роботи рекордера біологи отримали понад чотирнадцять годин акустичних записів. Попередня оцінка деяких з них показала наявність звуків не лише плавунів, а також косаток і горбатих китів. Але попереду ще ретельний аналіз, який може виявити звуки інших морських ссавців.

Нагадуємо, що акустичні дослідження на “Вернадському” виконуються з 2021 року. Зокрема, вчені записували різних морських ссавців з човнів, а також вели безперервні записи під час сезону розмноження тюленів Ведделла біля станції.

Також вже другий рік поспіль українські біологи з американськими колегами досліджують антарктичних китів за допомогою методу пасивного акустичного моніторингу. Декілька стаціонарних акустичних рекордерів встановлено поблизу острова Анверc, і вони працюють цілорічно.

Завдяки таким дослідженням ми зможемо покращити знання про морських ссавців, зокрема, їхні способи комунікації.

Приміром, пасивний акустичний моніторинг особливо цінний тим, що дозволяє дізнатися про сезонність перебування тварин там, де неможливо організувати постійні спостереження за участю людей. Але для інтерпретації цих даних треба мати “словник” акустичних патернів різних видів, а для антарктичних ссавців він поки не повний.

 

Для довідки:

Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) – державна наукова установа Міністерства освіти та науки України, яка організовує щорічні експедиції на українську антарктичну станцію «Академік Вернадський» та забезпечує роботу станції, координує дослідження України в Антарктиці. Центр створений у 1993 р.

Криголам “Ноосфера” – судно-флагман українського науково-дослідницького флоту з 19 серпня 2021 року. Був колишнім флагманом королівського наукового флоту Великої Британії – дослідницьким криголамом “James Clark Ross” (Джеймс Кларк Росс). Побудований компанією Swan Hunter Shipbuilders в Волсенді (Великобританія) та урочисто спущений на воду її Величністю Королевою Британії 1990 року.

Криголам "Ноосфера"
Криголам “Ноосфера”, фото зі сторінки Фейсбук Національного антарктичного наукового центру

Залишити коментар