Україна стала другою за об’ємом країною-постачальником борошна в ЄС у 2022 році
Фото з відкритих джерел.
З 2019 року обсяг експорту борошна в Україні скоротився у 4,8 разів – з 365 тис. т у 2019 році до 76 тис. т у 2022 році. Проте, Україна стала другою за об’ємом країною-постачальником борошна в ЄС.
Це підтверджує свіжий огляд ринку борошна, підготовлений Командою підтримки реформ Мінекономіки України (RST Mineconomy) спільно з ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» в рамках проєкту Export Booster.
У розрізі географічної структури експорту борошна Україною у 2022 році внаслідок морської блокади рф відбулась переорієнтація українських виробників на європейські ринки, замість ринків Ближнього Сходу та Африки. Завдяки швидкій переорієнтації, у 2022 році Україна увійшла до чільної трійки експортерів борошна до країн ЄС.
Серед країн, що стали найбільшими ринками збуту у 2022 році, в топ увійшли Польща, Румунія, Хорватія, Угорщина та Словаччина, а також Республіка Молдова. У 2022 році саме Молдова стала найбільшим ринком збуту українського борошна з об’ємом експорту 21 тис. тонн.
«Україна сьогодні серед лідерів у виробництві та експорті зернових, а це вагомий базис для руху в сторону першості, як у первинній переробці й експорті муки, так згодом у поглибленні переробки та розширенні експорту хлібобулочних виробів. Переробка – це додана вартість, збільшення валютної виручки, зростання ВВП, додаткові робочі місця. Наприклад, Туреччина є світовим лідером з експорту борошна та має близько 1200 підприємств, що його виробляють. Експорт борошна є ключовим напрямком її експортної стратегії у 2023. У той же час Туреччина імпортує багато українського зерна й переробляє його всередині країни, експортує на Близькій Схід, заробляючи на цьому», – розповідає Сергій Майданевич, старший проєктний менеджер Команди підтримки реформ Мінекономіки.
У рамках огляду представлені приклади продукції, яка лежить на полицях європейських магазинів, наведені стандарти якості борошна в країнах ЄС, цінова політика, а також перелік супермаркетів-імпортерів і асоціацій виробників.
«Висока додана вартість сприяє швидкому та відчутному економічному ефекту. Саме тому проєкт Export booster працює над збільшенням українського експорту та забезпеченням широкої присутності українських товарів з високою доданою вартістю на міжнародних ринках», – коментує директор Команди підтримки реформ Мінекономіки Денис Шемякін.
Залишити коментар