До нематеріальної культурної спадщини віднесли обряд приготування заливаної каші
Обряд приготування зливаної каші практикується в селищі міського типу Карнаухівка, що розташоване в Дніпропетровській області, на правому березі Дніпра, поблизу міста Кам’янське.
Міністерство культури та інформаційної політики додало цей обряд до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Про це йдеться в наказі МКІП від 26 липня 2023 року.
Традиція приготування тісно пов’язана з історією селища від часу заснування його славнозвісним козаком Семеном Карнаухом у 1737 році. Цілком ймовірно, що такі чи подібні обряди побутували й на інших територіях України.
Сьогодні ж спільнота носіїв обряду є досить широкою й поділяється, охоплюючи всіх мешканців селища, на учасників обряду, професійних майстрів-кухарів, низку організацій. Свою назву елемент «зливана каша» отримав завдяки тому, що ця страва готувалася гуртом. Обряд приготування прив’язаний до символічного відзначення завершення весняних польових робіт.
Мешканці селища в святковому вбранні збиралися на знакових місцях просто неба – левадах, майданах, у різних куточках селища, зносили продукти. Оскільки все залежало від того, які продукти принесли мешканці селища, вулиці, тому й зливана каша виходила в кожного своя.
Якогось єдиного рецепта страви не існує. Основні принципи приготування зливаної каші передаються господинями з покоління в покоління. Деякі особливі секрети приготування зберігаються в таємниці.
Для приготування страви використовують великий п’ятивідерний казан та такі інгредієнти, як: пшоно, рис, картоплю, сало, курячий гуляш, яйця, цибулю, різні спеції. Готують зливану кашу просто неба на вогнищі, завдяки чому вона має неперевершений смак.
Основне значення обряду приготування зливаної каші – соціальне. Це об’єднання громади навколо важливих подій, прив’язаних до сільськогосподарського календаря.
Обряд практикується й сьогодні. Досі збереглася традиція готувати зливану кашу на великі свята. Певної визначеної дати для приготування зливаної каші немає. У день приготування до столу не кликали, бо про те, що каша готова, сповіщала пісня. Після першої тарілки смачної каші обов’язково танцювали та співали народні пісні, що передаються з покоління у покоління, заряджаючи страву позитивною енергією. Потім знову сідали за стіл.
Мешканці селища Карнаухівка стверджують, що каша відновлює сили, дає позитивну енергетику, надихає на збір нового врожаю.
Залишити коментар