Зеленський вніс до Ради законопроєкт про відповідальність за брехню у деклараціях

Як передає Укрінформ, відповідний законопроєкт №4434 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування” оприлюднений на сайті Верховної Ради.

Як зазначається у пояснювальній записці, метою проєкту є встановлення кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

“Завданням законопроєкту є забезпечення невідворотності покарання за порушення вимог антикорупційного законодавства в частині декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”, – зазначається у документі.

Так, пропонується статтю 366-1 Кримінального кодексу України виключити, при цьому доповнити його новою статтею 366-2 «Декларування недостовірної інформації», якою встановити кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від 2500 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Пропонується окремо визначити у статті 366-3 Кримінального кодексу кримінальну відповідальність за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Водночас необхідні зміни пропонується внести до частини першої статті 331 «Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду» та до абзацу першого частини п’ятої статті 216 «Підслідність» Кримінального процесуального кодексу України, якими виключену статтю 366-1 Кримінального кодексу України замінити пропонованою статтею 366-2.

Крім того, відповідні зміни вносяться до статей 172-6 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також до Примітки статті 56 «Спеціальна перевірка» Закону України «Про запобігання корупції».

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КСУ скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

Окрім того, глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КСУ.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КСУ від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 «Про відновлення дії окремих положень закону «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАЗК.

17 листопада заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КСУ. Створити таку робочу групу запропонував Голова ВР Дмитро Разумков.

Члени робочої групи мають до 1 грудня підготувати для розгляду узгоджені законопроєкти для врегулювання конституційної кризи.