Українським науковцям дадуть Державну премію за новий напрям у селекції
На Державну премію запропоновано номінувати авторів наукової праці, які вперше в Україні започаткували новий напрям селекції на скоростиглість. Розробка забезпечує стабільні врожаї зерна та економічну ефективність вирощування гібридів кукурудзи ФАО 150-300 в різних агрокліматичних зонах України. Про це повідомляє пресслужба Національної академії аграрних наук України, пише agronews.ua.
Такожє автори досліджень вперше в Україні впровадили в селекційний процес метод гаплоїдії, що дає змогу в 2-3 рази скоротити термін створення ліній і гібридів кукурудзи.
Вже відбулося громадське обговорення наукової роботи «Високопродуктивні гібриди кукурудзи (селекція, біотехнологія, насінництво)», направленої Комітетом з Державних премій України в галузі науки і техніки. До громадського обговорення долучилися представники наукових установ НААН і НАН України, закладів вищої освіти, керівники сільськогосподарських підприємств та агрофірм.
Як повідомляється на сайті Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, на основі багаторічних досліджень авторський колектив науково обґрунтував принципи селекції, біотехнології і насінництва високопродуктивних гібридів кукурудзи різних напрямків використання, адаптованих до природно-кліматичних зон України, стійких до стресових біотичних і абіотичних чинників.
Науковці, зокрема, створили базову колекцію самозапилених ліній кукурудзи зародкових плазм Айодент, Ланкастер, Рейд (BSSS), змішана, що забезпечує можливість повного переходу при створенні нових на власний селекційний матеріал.
Розроблено також принципи створення гібридів кукурудзи різних напрямків використання:
– з максимальним валовим збором крохмалю з одиниці площі;
підвищеним вмістом каротиноїдів, зокрема β-каротину, антоціанів, розчинних цукрів;
– силосного типу з використанням міжпідвидових схрещувань.
Дослідники розробили комплексну систему біотехнологічного супроводу створення, тестування та доборів селекційного матеріалу з використанням молекулярно-генетичних та клітинно-інженерних методів.
Залишити коментар