Всім вийти з тіні: чи здатен законопроєкт №3131-д легалізувати роботу українських аграріїв
Фермери дедалі активніше закликають народних обранців прийняти законопроєкт №3131-д, який дозволить детінізувати АПК в Україні. З поміж іншого проект закону пропонує встановити мінімальну суму податків, яку має заплатити орендар або власник землі, так зване поставлене податкове зобов’язання (ППЗ).
Пише SEEDS.org.ua.
Чи зможе оновлений земельний закон швидко легалізувати роботу фермерів і стати стимулом для аграріїв виходити з “тіні”, журналісти SEEDS вирішили дізнатися у провідних експертів:
Павло Яворський, аналітик Київської школи економіки:
Головними ініціаторами та прихильниками законопроєкту №3131-д є великі сільськогосподарські виробники та їх асоціації. Тобто не можна сказати, що саме фермери закликали прийняти цей законопроєкт.
Наслідком прийняття законопроєкту №3131-д не буде детінізація ринку сільськогосподарської продукції та оренди землі, оскільки причини існування тіньового сільськогосподарського сектору України значно глибші ніж бажання уникнути сплати високих податків. І законопроєкт №3131-д жодним чином не вирішує ці проблеми.
До таких проблем відносяться:
Значний податковий тягар. В першу чергу це стосується оподаткування доходів – 18% ПДФО, 1,5% військового збору та 22% ЄСВ. Крім власне високих ставок податків, податковий тягар виражається в проблемах адміністрування податків. Особливо гострим є питання відшкодування ПДВ, з яким існують проблеми, такі як блокування рахунків ПДВ.
Загальний високий рівень тінізації економіки. Дрібні фермери як правило не мають контрактів з роздрібними мережами – вони або продають вирощене особисто на ринках/ярмарках, або продають перекупщикам. Обидва канали є такими, що переважно використовують готівкові розрахунки.
Мінімальний строк оренди землі. Зараз існує законодавча норма, щодо 7 річного мінімального строку оренди землі. Однак, власники не зацікавлені здавати її на такий значний строк, тому схильні здавати неформально.
Доступ до фінансів. Це питання є класичним порочним колом. Малі виробники не мають доступу до кредитування, оскільки як правило працюють в тіні або не відповідають критеріям для надання кредиту. З іншого боку, оскільки вони не мають доступу до кредитування, то вимушені працювати в тіні, щоб накопичувати фінансові ресурси необхідні для розвитку.
Прийняття законопроєкту №3131-д призведе до детінізації ринку сільськогосподарської продукції та оренди землі тільки в тому сенсі, що малі виробники для яких збільшується податкове навантаження, перестануть працювати.
Відповідно, орендована земля перейде до великих виробників, а коли запрацює ринок землі, великі виробники можуть взагалі викупити її за меншими цінами через зменшення попиту на землю.
Олександр Омельченко, директор Дорадчого центру “Терра Деї”:
“Ідея правильна. Це копія польського досвіду. Але виконання українське. Так у Польщі громади починаються від 5 000 мешканців, а в багатій Україні зробили від 10 000.
Так у Польщі фермери платять 50% від ЄСВ, а 50% дотує держава. У нас якась формула, яку важко зрозуміти”.
Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт:
Законопроєкт лобіюють не фермери, а чиновники та агрохолдинги. Чиновники прагнуть наповнити бюджет, а агрохолдинги знищити фермерів та викупити землю. Поставлене податкове зобов’язання є значно більшим, ніж податок на землю, який зараз сплачують селяни.
В результаті прийняття Законопроєкту 3131-д податкове навантаження на фермерські та селянські господарства різко зросте. Люди не зможуть платити такі податки та будуть змушені продати землю. На це й розраховують агрохолдинги, які планують скуповувати землю у селян та фермерів.
Закон призведе до виведення аграрного сектору з тіні. Проте, в результаті селянство буде позбавлене засобів існування, землю захоплять агрохолдинги, ціни на продукти харчування зростуть. З метою розвитку сільського господарства та подолання бідності на селі влада повинна, не підіймати податки, а звільнити селян та фермерів від оподаткування.
Правозахисник Олександр Закриничний:
Найбільшою проблемою для аграріїв є неконкурентноспроможність тих, які провадять свою діяльність на підставі укладених та зареєстрованих договорів оренди землі чи емфітевзису і сплачують податки за користування чужою землею.
Крім того, держава від тіньового ринку оренди земель недоотримує значні кошти до бюджету.
Прийняття законопроєкту № 3131-д дійсно сприятиме детінізації сільськогосподарського виробництва та не становитиме загрози для представників агробізнесу ось чому:
Відповідно до вказаного законопроекту, вводиться поставлене податкове зобов’язання для великих і середніх аграріїв. Поставлене податкове зобов’язання (ППЗ) – це не додатковий податок, а сума, з якою порівнюються вже сплачені податки. У неї входить земельний податок, податок ФОП, податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок. І тільки в тому випадку, якщо сума сплачених податків за рік на гектар менше, різницю треба сплатити в місцевий бюджет.
Поставлене податкове зобов’язання за користування чужою землею, буде нараховуватися лише з 01.01.2022 року та не визначатиметься для ділянок, наданих фізичним особам для садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) та/або для індивідуального дачного будівництва, ведення особистого селянського господарства (до 1 га).
Отже, ті особи, які користуються земельними ділянками площею до 1 га для власних потреб, або ж не користуються такими земельними ділянками взагалі, ППЗ взагалі не встановлюється.
Крім наведеного, ППЗ не визначатиметься для земель сільськогосподарського призначення, які вже передані в оренду чи емфітевзис, земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), земель запасу, невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування та земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, поставлене податкове зобов’язання пропонується закріпити на рівні 1% від нормативно грошової оцінки 1 га земельної ділянки (НГО) для сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень та 2% або 4,5% від НГО для земель сільськогосподарського призначення (крім несільськогосподарських угідь) та/або земельних часток (паїв), що перебувають у власності, оренді, емфітевзисі залежно від суб’єкта користування такою земельною ділянкою.
Також, стосовно нормативно грошової оцінки земельної ділянки, то така визначається для кожної земельної ділянки окремо шляхом отримання витягу із Державного земельного кадастру, водночас вартість 1 га землі в кожній області визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 262 від 23.05.2017 року.
Отже, максимальний розмір поставленого податкового зобов’язання становитиме 1 514,07 гривень за 1 га землі. Крім наведеного, поставлене податкове зобов’язання доведеться сплачувати лише у тому випадку, якщо розмір усіх податків, сплачених особою (податок на доходи фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, військовий збір, плата за землю) буде меншим, аніж законодавчо встановлений його розмір.
Тобто, податкове навантаження на аграріїв, які працюють “по-білому”, які забезпечують робочі місця і виплачують своїм працівникам офіційну зарплату, складає близько 2 тис. грн з гектара, а відтак Законопроєкт 3131-д їх не торкнеться.
Враховуючи наведене, держава намагається “вивести з тіні” тих, хто виплачує орендну плату в обхід сплати податків шляхом зобов’язання їх укласти із кожним власником земельної ділянки, якою вони користуються, договір оренди або емфітевзису, здійснити його державну реєстрацію і після цього сплачувати орендну плату та податки за користування кожним гектаром землі.
Залишити коментар