Як відновити український ГМК: ключові виклики галузі

Український гірничо-металургійний комплекс переживає найскладніший період у своїй історії, що потребує негайних дій для порятунку сектору. Протягом серпня–жовтня через ракетні обстріли зупиняли роботу такі підприємства, як «Запоріжсталь», «Каметсталь», «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Інтерпайп».

Виклики для металургійної галузі

Окрім фізичних руйнувань, виробники стикаються з низкою регуляторних та логістичних перешкод, які вимагають комплексного підходу від держави та міжнародних партнерів. Серед основних проблем:

• Запровадження CBAM.
• Встановлення квот ЄС.
• Блокування портів Чорного моря.
• Дефіцит електроенергії.

Обмеження експорту до ЄС

У липні 2026 року Євросоюз ухвалив нові квоти на сталь, скоротивши українську частку на 60%. За оцінками GMK Center, це призведе до втрати 1,3 млн т експорту щорічно. Юрій Риженков, генеральний директор «Метінвесту», наголошує: «Фактично немає майбутнього без ринку, на якому можна продавати свою продукцію. Зниження квот для України на 60% створює додаткові проблеми для галузі саме тоді, коли альтернативні логістичні маршрути залишаються обмеженими». Також він додає: «Це парадоксальна ситуація: обмеженнями по нас б’ють наші союзники, тоді як наші вороги й надалі мають доступ до європейського ринку».

Юрій Атанасов, співвласник і CEO «Сентравіс», зазначає: «До війни у нас була квота у 14 тис. т. На жаль, у результаті методологічного підходу ЄС ми отримали тільки 6500 т». Через це компанії шукають ринки в Америці та на Близькому Сході.

Логістичні та енергетичні бар’єри

Експортна спроможність напряму залежить від роботи портів Великої Одеси. У першому півріччі 2026 року через них проходила значна частка продукції:

Продукція	Частка експорту через порти
Сталь	50%
Чавун	95%
Залізна руда	50%

Лучіо Дженовезе, т.в.о. голови Ради директорів Ferrexpo, підкреслює: «Залучення капіталу на суму $100 млн дало нам змогу відновити виробничу діяльність, хоч і на значно нижчих потужностях, ніж до повномасштабного вторгнення. Через суттєві обмеження доступу до українських портів наразі можливості для розширення експорту, а отже й виробничих потужностей, обмежені».

Щодо енергетики, Мауро Лонгобардо, гендиректор «АрселорМіттал Кривий Ріг», зазначає: «Важливими є вартість і передбачуваність постачання електроенергії. Це вже не просто питання ефективності бізнесу, а й питання виживання промисловості». Галузь потребує відтермінування CBAM на 2–3 роки після війни, а також запровадження спеціальних фондів підтримки промисловості, про що говорить Олександр Мироненко з «Метінвесту»: «Якщо для енергетики є фонди, які пропонують певне фінансування на відновлення після ударів, то для металургів або для інших галузей таких фондів немає взагалі, й ніхто їх не обговорює».

Крім того, бізнес вказує на критичну важливість своєчасного повернення ПДВ та перегляду тарифів «Укрзалізниці». Максим Мінюшкін з DCH Steel зауважує: «В умовах війни особливо парадоксально, коли підприємство, яке продовжує працювати, експортувати продукцію, зберігати робочі місця та сплачувати податки, змушене кредитувати власну діяльність через невирішене формальне питання повернення ПДВ».

Джерело: AgroNews

---

Додав: Olexandr Oliynyk