Уряд усвідомлює помилки
У цьому році як ніколи раніше максимальна фінансова, публічна і медійна політика була спрямована на подальший фінансовий та економічний розвиток дрібних та середніх фермерських господарств, першої активізації сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. На початок грудня цього року на Тернопільщині уже створено в межах 80, добра їх третина- у цьому і минулому році. Процес цей незворотній він триває його мета- зменшити сільське безробіття у краї та підвищити життєвий рівень саме цієї категорії населення. З цією метою з держбюджету було виділено 1 мрд. грн. Цю фінансову революцію уряду нові господарі землі охрестили «Фермерським мільярдом» Найменше ними й скористалися самі ж фермери і сільські кооператори. Потужна державна підтримка з аграрного фонду пішла на розвиток виробничих баз та логістики обладнання «Вінницької птахофабрики», яка входить у багатовекторну приватну структуру «Миронівський хлібопродукт», що очолює один із найбагатших аграріїв України Юрій Косюк, чимала дещиця із державного аграрного пирога перепала ще одному скоробагатьку сучасності Олегу Бахматюку.
– Тепер у 2019 році неефективність розподілу коштів нинішнього вирішено замінити. Так. на решті на 1 га, як у Європі, але новий в.о. Міністра агрополітики Максим Мартинюк не у захваті. Наводячи приклад дрібного фермерства Франції, де платять держдотацію на розвиток бізнесу різноманіття вирощування сільгосппродукції. Пряма підтримка на один гектар – 3 тис. грн, але не більше 20 гектарів, тобто 60 тисяч фермерські господарства. Цю символічну підтримку отримають фермерські господарства зареєстровані після 1 січня 2016 року.
А також дотація на 3 члена фермерського господарства вона складає 5,5 неоподаткованих мінімумів заробітної плати, тобто 9,5 тис грн, але не більше 30 тисяч грн,- наголосив в минулому відомий фермер на Київщини, зооінженер за фахом, заступник Міністра агрополітики та продовольства України Віктор Шеремета, який безпосередньо відповідає за ці напрямки в АПК держави.
– На сьогодні агросектор України формує до 14% відсотків ВВП та 40 % усієї валютної виручки. В Україні обклали агробізнес такими податками. яких немає у світі. Крім того лише змінюється форма іх розрахунку,- підкреслює вчений економіст, відомий аграрій Тернопільщини, директор ТОВ «Агрокомплекс» Тернопільського району Григорій Пінязь. У сільському господарстві Григорій Євгенович уже працює третій десяток літ. Наприклад, хоча це реальна сторона справи на спеціалізоване м’ясне скотарство ми отримуємо дотацію, а з іншого боку платимо імпортне мито- 10 % від ціни.
Точкова підтримка галузей АПК, які найбільше цього потребують, насамперед у тваринництві. А також садівництві – це ті програми, які мають великий потенціал у виробництві продукції з високою доданою вартістю, – каже Василь Градовий, директор ПАП «Дзвін», Чортківського району, заслужений працівник сільського господарства України, депутат обласної ради.
І ще одна авторитетна думка. Богдан Грегоращук- один із засновників фермерського руху на Збаражчині, директор успішного фермерського господарства « Колосок», орендує земельний банк до двох тисяч гектарів у кількох селах району. Крім рослинництва займаються птахівництвом, садівництвом, Чималі кошти Богдан Грегоращук виділяє на соціальну сферу розвитку населених пунктів, громад . шкіл. закладів освіти й культури, на спорт та дозвілля молоді, підтримку українського війська, колишніх воїнів АТО. одиноких та перестарілих громадян, депутат Збаразької районної ради.
– Зараз у світі прямими дотаціями найбільше підтримуються виробників рису, бавовни, цукру, кукурудзи, пшениці, молока, яловичини, баранини. Проте лише вирощування ріпаку, пшениці. бавовни, за останні роки у світі почалося підтримуватися більше, тоді як виробництво інших видів продукції утримує все менше субсидій. Найбільшим падінням відзначається молочний та цукровий сектор, а також виробництво баранини. Більше того Україна чи не єдина країна світу де фермери сплачують податків більше. ніж утримують допомоги від держави. І ця ситуація не виникла- в один момент вона існує понад 20 років. Складається враження. що уряду України агробізнес потрібен лише для того. щоб його «доїти», а не для виробничих питань продовольчої та економічної безпеки.
– Основною статтею підтримки аграріїв були податкові пільги відтак званого єдиного податку 4-ї групи та спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгосппідприємств.Спецрежим ПДВ був повністю скасований з 2017 року. Проте єдиний податок продовжує діяти і надавати щорічно близько 4 млрд грн додаткової підтримки для аграріїв. Скасування спецрежиму ПДВ у 2017 році суттєво вдарило по кишені аграрників, – наголошує відомий фермер Петро Пеляк, керівник ФГ «Вікторія-92»,заслужений працівник сільського господарства України, фінансист.
Ярослав Бачинський
Залишити коментар