— Обрізаю одразу, як тільки з’являються пагони. Вони тягнуть із часнику в цвіт усі соки, і головка зупиняється в рості, зубці дрібні. Стрілку зрізую при самій землі, краще пізно ввечері, коли стебло не мокре від роси й добре ріжеться. Найзручніше обрізати ножицями, — каже пані Галина з Тернопільщини.
Стрілки Галина Дмитрівна викидає, залишаючи кілька пагонів на насіння, чекаючи, доки суцвіття не трісне.
— Якщо плівка на стрілці тріснула, то насіння доспіло. Тоді зрізую суцвіття, а стебло, на якому воно росло, можна вже не чіпати, бо воно й так сухе.
Насіння дістають із суцвіть і сушать на горищі зі східного боку.
— На горищі не так спекотно, і насіння не спечеться навіть у найжаркіші дні. Там добре сушити ще головки часнику, цибулю чи лікарські трави, — зауважує господиня.
Зубки зимового часнику саджають у жовтні, на початку листопада. Чим густіше посадити, тим кращі будуть сходи, але головки вийдуть невеликого розміру. Аби вони були більшими, відстань між рослинами слід залишити 10 см, а між рядками — 40 см.
Залишити коментар