Оприлюднено переваги утримання кіз англо-нубійської породи

Англо-нубійська порода кіз завойовує все більшу популярність серед українців. Утримує таких тварин і мешканка Донеччини Лариса Гурова. Пенсіонерка відзначає, що кози цієї породи полюбляють ласку, а ще легко акліматизовуються, звикають до погодних умов і майже не хворіють.

Під час спілкування з журналістами видання “Gazeta.ua” жінка розповіла, що за добу кози дають 5–7 л молока жирністю 5% без специфічного ­за­паху. Дояться 10 місяців. Два мають відпочити перед окотом. Злучати можна з 10-місячного віку.

Народжують кози раз на рік по двоє-троє козенят. Не хворіють, якщо різноманітно харчуються. Їдять буряки, дерть, сіно. Вдень на випасі. Люблять гілля ялини, пагони яблуні й винограду. Молочність підвищує кукурудзяна дерть. Легша на шлунок, засвоюється краще за пшеницю.

Інколи Лариса Гурова перегодовує тварин. У таких випадках починає масажувати тварин, інакше кіз здуває. Жінка натискає кулаком на трикутну вм’ятину між ребрами й тазом. Повільно рахує до 20 і кулаком ­масажує проти годинникової стрілки. Від цього повинні по тілі кози піти хвилі. Якщо їх немає, за 30 секунд пані Лариса повторює рухи.

У тварин цієї породи горбатий ніс, висячі вуха. Самець важить до 90 кг, самка — 70 кг. Густа коротка шерсть захищає взимку від морозу, а на літо ­потроху рідшає. Тому тваринам комфортно й у спеку, і в холод.

Джерело: ArgoTer