Стало відомо, що може знищити цукрові заводи в Україні
Цукор. Ілюстративне фото з мережі
Ціни на цукор впадуть через скасування 50% ввізного мита, але це вб’є заводи: розцінки будуть, як в ЄС. Дорогий цукор шкодить українським кондитерам, дешевий – виробникам, які масово закривалися через це в минулі роки. Про це повідомляє UBR, пише agronews.ua.
Цукор, ціни на який рекордно зросли, більше не дорожчатиме, а за прогнозами частини експертів, до червня він навіть подешевшає. Це станеться швидше і більш відчутно в разі тимчасового, до 1 вересня, обнулення нині діючого 50% імпортного мита на солодкий продукт, що пропонують зробити в уряді.
Тоді падіння вартості цукру може скласти 25% від нинішнього рівня (за даними Держстату, в березні – 24,4 грн / кг) – до цін на нього в Європі. Як зауважив директор Асоціації постачальників торговельних мереж (АПТС) Олексій Дорошенко, відкриття внутрішнього ринку для іноземної продукції є виправданим кроком і має бути продовжено після вересня. На його думку, раніше доцільний протекціонізм більше таким не є, а цукровиробники вже почали зловживати захистом держави. У такій позиції є і опоненти, які впевнені, що надлишкове ввезення цукру в довгостроковій перспективі призведе до закриття підприємств – аналогічна ситуація вже відбувалася в попередні роки.
У 2020 році урожай цукрових буряків в Україні не видався – скоротилися і засіяні під культуру площі (216 тис. га проти 220 тис. га), і обсяги зборів (9,2 млн т проти 9,8 млн в 2019 році). Низька врожайність цукрових буряків вперше за 5 років збіглася з низьким рівнем цукристості коренеплодів, в свою чергу додає директор Науково-практичного центру бурякоцукрового виробництва (НПЦ БВ) Олександр Коротинський.
Низька цукристість буряка, говорить Олексій Дорошенко, обумовлена несприятливими погодними умовами – в середньому коренеплід важив в 2 рази менше від необхідних 600-700 гр.
“Навіть те, що є на папері, було дуже невисокої якості, в тому числі через великий вміст вологи. Цукор не був сипучим, а грудками, мав нетоварний вигляд”, – пояснює Дорошенко.
Через поєднання негативних факторів, як заявляли в Європейській бізнес асоціації (EBA), при необхідному обсязі в 1,4-1,5 млн тонн цукру (за даними ж Мінекономіки, для задоволення внутрішньої потреби в цукрі його виробництво має скласти мінімум 1, 3 млн тонн), вітчизняні підприємства змогли зробити лише 1,1 млн тонн, що на 22,3% нижче за показники 2019 року.
Як свідчать дані Держстату, станом на лютий запаси цукру на складах виробників склали 459 тис. тонн, при тому, що в минулому році запаси досягали 607 тис. тонн в тих же числах. Таким чином, реальна нестача продукту склала 148 тис. тонн, робили висновок в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Експерти вважають, що ці показники не дають підстав говорити про дефіцит цукру на внутрішньому ринку. Проте його роздрібна та оптова вартість з вересня минулого року, коли згідно Держстату вона становила майже 15 грн/кг, постійно зростала. Перший стрибок стався в жовтні (18,3 грн/кг), а вже в грудні цукор подорожчав до 20,9 грн/кг. Продовжився ріст цін і в 2021 році – за підсумками березня середня роздрібна ціна товару склала 24,4 грн/кг.
Оптові ціни на цукор, повідомив Коротинський, досягли на початку березня рівня 22 тис. грн/т, а потім знизилися до 21,5 тис. грн/т і з десятих чисел березня залишаються стабільними. Втім, рівень цін в Україні, посилаються в EBA на дані своїх компаній-членів, вже на 36% вище, ніж в Європейському союзі. За оцінками Олексія Дорошенко, роздрібна ціна цукру в Україні на 20-25% вище, ніж в Європі.
На стрімке подорожчання товару уряд звернув увагу ще в минулому році. Способом протидії явищу в результаті було вибрано надання виробникам білого цукру квот на безмитне ввезення іноземного тростинного цукру-сирцю – більш дешевої, щодо бурякового, сировини, яку Україна зазвичай практично не імпортує через внутрішнього перевиробництва. З лютого Мінекономіки почало розподіл квот між підприємствами – всього в Україні за ним повинні завезти максимум 260 тис. тонн цукру-сирцю, але на даний момент відомство видало ліцензії на ввезення 120 тис. тонн. З них можна виробити близько 115 тис. тонн готового продукту . Перші поставки сировини очікуються в травні.
Однак, на думку Дорошенка, до бажаних результатів дії влади не приведуть.
“У цукроварінні, як і в будь-якій галузі в Україні, ринок контролюють кілька компаній. Тому вони отримали на себе квоти щодо імпорту цукру-сирцю, або, навіть якщо завозили його інші компанії, переробкою теж могли займатися ці ж самі заводи”, – вказує Дорошенко.
Аргументуючи свою позицію він вказує і на скорочення кількість заводів в Україні, а, крім того, на їх нездатність виробляти готовий продукт з тростинного цукру-сирцю. Щоб почати виготовляти білий цукор з тростинної сировини, говорить Олександр Коротинський, підприємствам необхідно модернізувати потужності – останній раз вони використовувалися при виробництві цукру з сирцю більше 10 років тому. Цим, за словами експерта, вже займаються як мінімум два вітчизняних заводу. Однак він же вказує, що замовляють сирець за квотами недостатньо активно – з передбачених 260 тис. тонн “зараз розмова йде про законтрактованих 100 тис. тонн”.
“Раз бізнес не поспішає вибирати квоту, значить – не все так гладко. Тому, можливо, необхідні додаткові стимули для світових трейдерів до завезення і переробки сирцю: зменшити портовий збір, доставку по ж/д транспорту, знизити ціну газу для цукрових заводів”, – запропонував Коротинський.
Ще одна пропозиція, висунута з метою зниження цін, склалася у відкритті внутрішнього ринку для готової іноземної продукції. Зараз безмитно ввозити цукор з ЄС можна тільки в рамках квоти в 40 тис. тонн – з початку року підприємства майже повністю використали її, поставивши в Україну 37 тис. тонн цукру. В інших випадках на ввезення цукру встановлено 50% мито.
В EBA вказували, що подальше зростання цін може сильно нашкодити вітчизняним кондитерам, і тому запропонували обнулити ставку до 1 вересня, коли очікується початок виробництва вітчизняного цукру з нового врожаю цукрових буряків.
Дорошенко вважає, що зняття мита може знизити вартість цукру в Україні до європейського рівня – тобто, здешевити продукт на 25%. При цьому він упевнений, що якщо знімати мито, то повертати його не буде сенсу, так як воно “застаріло”.
“Цукор у нас залишився останній галуззю, яка зберегла повну захищеність від зовнішнього ринку. Дійсно, багато років виробництво цукру було проблемною галуззю, але потім туди зайшли інвестиції – тепер вона зміцніла, наростила м’язи, але, як виявилося, цим компанії можуть зловживати, завищуючи ціни “, – вважає директор АПТС Дорошенко.
У той же час урожай цукрових буряків цього року очікується більш високим і якісним, ніж торішній, висловили солідарну позицію експерти. Олексій Дорошенко зазначив, що в цьому році погодні умови виявилися більш сприятливими, так як температура повітря підвищувалася рівномірно, а “дощі не заливали всі поля, як в минулому році”.
Олександр Коротинський також прогнозує більший вихід цукру з 1 га, ніж у минулому році. Але на підставі цього вважає недоцільним скасовувати мито на ввезення білого цукру – “та ще й в такому авральному режимі”.
“Компанії, які закупили цукор-сирець і везуть його до нас на переробку, вклали великі гроші – мінімум $ 15 млн. Поки кораблі пливуть, ціна просяде до 14-15 тис. грн/т, і тоді замість прибутку – знову збитки. Якщо держава планувала скасувати мито на готовий цукор, потрібно було оголошувати про це ще в січні-лютому, а не за місяць до початку переробки цукру-сирцю “, – пояснив Коротинський.
Крім того, директор НПЦ БВ вважає, що мито в принципі є необхідним заходом і застосовується всіма країнами, де виробляється цукор з буряка. Справа в тому, що обсяги виробництва тростинного цукру-сирцю у топ-5 світових лідерів (Бразилія, Індія, Таїланд, Австралія, Мексика) такі, що можуть майже повністю покрити весь світовий попит – тому у вітчизняних компаній не буде шансів виграти конкуренцію у продукції, виробленої з тростинного цукру-сирцю.
“У цьому році у нас планується засіяти 230 тис. га під цукровий буряк (згідно з даними Мінагрополітики – 227 тис. га). За оптимістичним сценарієм ми зробимо 1,46 млн тонн при внутрішній потребі в 1,38 млн тонн – тобто повністю забезпечимо свій ринок і будемо мати близько 80 тис. тонн перехідних залишків. Це не рахуючи, що в Україні можуть ще завезти 260 тис. тонн цукру-сирцю “, – говорить Коротинський.
Але надлишок запасів станом на 1 вересня 2021 року, який може статися в результаті імпорту великих обсягів як сирцю, так і готового цукру, сильно погіршить фінансовий стан вітчизняної цукрової галузі, впевнений Коротинський.
“100-120 тис. тонн іноземного цукру-сирцю повністю покриють дефіцит цукру до початку нового сезону виробництва на вітчизняних цукрових заводах. Якщо це буде більш істотний обсяг, і у нас знову будуть формуватися значні перехідні залишки, то ціни знизяться до 14-15 грн/кг в опті. Як результат – закриються ще 3-4 заводу “, – прогнозує Коротинський.
За його словами, обвал цін в попередні роки стався через перевиробництво цукру, що призвело до закриття заводів. Якщо в 2016 році під цукровий буряк було засіяно 292 тис. га, а в 2017-м – 311 тис. га, то в останні роки – 220-230 тис. га. При цьому ще в 2017 році в Україні працювало 46 заводів. У минулому році – 33. Як би там не було, на заклик EBA тимчасово обнулити мито вже відреагували в Мінекономіки, де 16 квітня опублікували для обговорення відповідний законопроект.
Коротинський, на противагу Дорошенко, дотримується думки, що імпорт цукру-сирцю не знизить ціни на продукт, і максимум забезпечить припинення їх росту – причина цього в тому, що на даний момент закупівельні світові ціни сировини почали рости. При цьому собівартість виробництва готового цукру з тростинної сировини становить 19,5-20,5 грн/кг. Тому і оптова вартість готового цукру збережеться на рівні в 21,5 тис. грн/т до відкриття нового виробничого сезону в перших числах вересня.
Здешевлення вартості цукру, крім зняття митного бар’єру для його ввезення, могла б посприяти фіксація мінімальних і максимальних цін. Такий захід раніше також пропонувався Кабміном, але був розкритикований бізнесом – підприємці, в тому числі і EBA, впевнені, що цінові обмеження призведуть до дефіциту товару.
“Зрозуміло, що розмови про таке рішення справили ефект бомби, що розірвалася, а компанії почали прогнозувати виникнення недоліків цукру. Але у нас немає дефіциту. При цьому ціна все одно захмарно висока, а в звітах компаній-виробників рекордні прибутки”, – вказує Дорошенко.
Згідно з фінансовим звітом компанії “Астарта”, провідного українського виробника цукру, в 2020 році її валовий прибуток збільшився на 33%, склавши € 122 млн. 5 квітня на діяльність “Астарти” і ТОВ “Радехівський цукор” (разом – близько 40% ринку) звернули увагу в Антимонопольному комітеті, заявивши про початок розслідування їх можливої змови.
В АМКУ зазначають, що обидві компанії одними темпами і на один рівень піднімали ціни з вересня минулого року – в середньому вони зросли на 48%. Робили це підприємства, перебуваючи “в різних умовах господарської діяльності”, але підстав для такого підвищення у них не було, впевнені антимопонольщики.
Директор АПТС Дорошенко вважає, що навіть якщо мито на цукор не обнулять, одна заява АМКУ призведе до зниження цін виробників – занадто великий ризик бути оштрафованим на 10% від річного обороту, що “з’їсть” всю виручку цукрозаводів. За його спостереженнями, цукор коштуватиме дешевше вже до червня, коли почнеться період консервації полуниці.
Залишити коментар