В Україні щороку висихають сотні гектарів лісів
В останні роки патологічне висихання лісів охопило усю Північну півкулю. У США, приміром, територія небезпеки дорівнює площі Франції. В Україні від всихання страждають практично всі регіони. Про це повідомляє vezha.vn, пише agronews.ua.
Так, висихають ліси в Українських Карпатах, але не лише там. Площі всохлих лісів по областям України виглядають наступним чином:
– Львівська – 16,2 тис. га всохлих хвойних дерев;
– Івано-Франківська – майже 5 тис. га;
– Закарпатська – 1,5 тис. га;
Чернівецька – 1,4 тис. га;
– Кіровоградська область (дуб – 40,3 тис. га, сосна – 3,4 тис. га);
– Волинська (сосна – 36,8 тис. га, дуб – 2,6 тис. га);
– Черкаська (сосна – 10,4 тис. га, дуб – 9,4 тис. га);
– Житомирська (сосна – майже 13 тис. га, дуб – майже 2 тис. га);
– Чернігівська (сосна – 14,3 тис. га, дуб – 1,6 тис. га) та інші області.
“На Вінниччині всихання ялини європейської від короїда-типографа сьогодні сягає близько 1 тисячі гектарів. Це майже 40 відсотків від усіх дорослих ялинових насаджень. Залишились, можна сказати, останні ялинові ліси”, – розповідає заступник директора державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» Олександр Болюх.
Негативно впливає на всихання лісів зміна клімату. Він, за слова експертів, в останні роки в Україні з помірно-континентального все більше стає континентальним. Через це підвищується температура повітря, спекотним і посушливим стає літо.
Зменшення кількості дощів призводить до зниження рівня грунтових вод. Дерева з поверхневою кореневою системою, такі як ялина, не отримують необхідну кількість вологи, починають всихати. Високий температурний режим стає причиною різкого збільшення випаровування з листової поверхні дерев, які не готові до температур Сахари.
На ослабленому дереві починає рости опеньок, коренева губка, які ще більше його ослаблюють. Згодом на хворому стовбурі поселяються шкідники, які дерево остаточно добивають.
“Цього року ми спостерігали різкий контраст змін пір року: закінчення зими і настання літа, весни практично не було. За таких умов, зазвичай, шкідник раніше вилітає, добре себе почуває, менше хворіє, дає хорошу плодючість. Наприклад, до зміни клімату самець верхівкового короїда запліднював до 8-12 самок, кожна з яких відкладала 60-80 яєць, потім ці 60 шкідників ще раз давали потомство. А нині, в умовах подовженого літа, ситуація змінилась. За словами деяких дослідників, короїди тепер у нас плодять нащадків вже по три, а то і по п’ять разів за теплу пору року”, – розповідає Олександр Болюх.
На сьогодні в Україні більшість лісів – рукотворні, насаджені людиною, часто монокультурні, з недостатньо збалансованим породним складом. В такому лісі від однієї хвороби чи шкідника страждає, або гине уся площа.
Залишити коментар