«Гібридні миші» або Куди дівається врожай з полів держпідприємств?

Як приклад: Відгодовані, ситі, при статусі гризуни не бояться нічого. Вони місцеві, вони князьки. А місцева влада роками «нічого не бачить».
Боіться цих гризунів, чи залишають долю?

Слідчі ГСУ розбираються.

Отже:

Зерно з полів та навіть елеваторів має здатність безслідно зникати. Часто це списують на дуже голодних мишей. Зазвичай такі “гризуни” мають відомі прізвища і депутатські мандати. Особливо безщадно вони люблять їсти державний врожай. Є приклад і на Чернігівщині.
Справа Дослідного господарства «Івківці», що на Чернігівщині

Наразі слідчі Нацполіції в Чернігівській області ведуть досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо використання службового становища з метою власного збагачення посадовими особами Державного підприємства “Дослідне господарство “Івківці” (Прилуччина).

З матеріалів справи зрозуміло, що керівник ДП “ДГ” Івківці” Іван Ромашкан без погодження з безпосереднім керівництвом (Миронівським інститутом) заключив 5 договорів із приватною компанією про продаж майнових прав на незавершене сільгоспвиробництво кукурудзи. Тобто, по факту Ромашкан продав дозрілий, але незібраний урожай на площі 923 га.

При цьому паралельно було укладено договір з цією ж компанією (знову ж таки без погодження з інститутом) про надання послуг зі збирання врожаю на 100 га . До слова, зібране з цієї площі не відображено у жодній звітності.

Відтак урожай 2018 року з полів господарства “Івківці” вивезено на елеватор тієї ж приватної компанії, яка його згодом і задекларувала як власний.
Вартість «кукурузної схеми»

Підрахувати приблизний заробіток приватної компанії нескладно.

У 2018 році середня врожайність кукурудзи була 76 центнерів з гектара, а її експортна вартість у межах 3,7- 4 тисяч гривень за тонну. Тож з 923 га можна було зібрати близько 7 тисяч тонн врожаю. Продаж зерна потягнув би на 25-28 мільйонів гривень.

У другому випадку зі 100 га було зібрано близько 760 тонн зерна, а це ще близько 3 мільйонів гривень.

В обох випадках зиск отримала приватна компанія, потужності якої зареєстровані за адресою м.Прилуки, вул Паризької Комуни.

А власник хто?

З відкритих джерел можна дізнатися, що елеватор за цією адресою – власність СТОВ “Батьківщина” (обробляє 5 тисяч гектарів землі у Чернігівській області).
Справа наберає обертів.


Залишити коментар