Як випалювання сухостою впливає на майбутній урожай

Однією з причини різкого зменшення видового різноманіття й чисельності диких комах-запилювачів в Україні є регулярне масове випалювання восени та навесні сухої рослинності в лісосмугах, уздовж доріг, у балках і яругах.

Про це  розповів канд. біол. наук, доцент Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва Михайло Філатов.

«За силою впливу на диких запилювачів й інших живих істот випалювання перевищує всі чинники разом взяті, В результаті цього гинуть зимовані в сухій підстилці запліднені самки джмелів і поодинокі бджоли, які роблять свої гнізда в сухих стеблах рослин. Гинуть у великій кількості метелики, мухи, жуки та оси — дуже важливі комахи як другорядні запилювачі та ентомофаги», – зазначив він.

Не менш згубно, за його словами, регулярні підпали діють на рослинність і передусім на дводольні рослини, які є кормовими рослинами диких запилювачів і ентомофагів. Через 2–3 роки в таких місцях починають домінувати однодольні рослини, і раніше квітучий килим перетворюється на однобарвну зелену ділянку злакових рослин, непридатних для харчування й поселення диких запилювачів.

Ситуація з дикими запилювачами і, відповідно, рівень запилення природної та культивованої людиною рослинності погіршується поширенням у світі КМБ (колапс медоносної бджоли).

Загибель значного відсотка (в окремих регіонах до 60–70%) сімей свійської бджоли катастрофічно впливає на рівень запилення ентомофільних культур й особливо в тих місцях, де нечисельні дикі поодинокі бджоли та джмелі.

Джерело: Аграрії разом