Експорт продукції з Буковини: географія охоплює 51 країну
У травні 2026 року підприємства Чернівецької області розширили географію експорту, охопивши 51 країну світу, причому 80% постачань припадає на ринки ЄС.
У травні 2026 року підприємства Чернівецької області розширили географію експорту, охопивши 51 країну світу, причому 80% постачань припадає на ринки ЄС.
Ціни на соєві боби в Україні демонструють зростання, досягнувши 20 776,42 грн/т, завдяки високому експортному попиту, що переважає над сезонним зниженням потреби у соєвому шроті на внутрішньому ринку.
Італія та Австрія стали ключовими ринками для українських ягідників, демонструючи стійкий попит та готовність платити вищу ціну за продукцію.
Туреччина, найбільший покупець української кукурудзи, розпочала розслідування у птахівничому секторі, що може мати значні наслідки для українських аграріїв.
Україна розширила географію експорту, відкривши 23 нові ринки для агропродукції, з акцентом на товари з високою доданою вартістю.
Експортний попит на кукурудзу в Україні знижується, що призводить до падіння цін. Аналізуємо причини та прогнозуємо подальший розвиток подій на ринку.
Румунія готується до рекордного експорту ріпаку до ЄС у сезоні 2026/27, прогнозуючи значний урожай та високий попит.
Встановлення граничних показників врожайності для безмитного експорту сої та ріпаку може демотивувати українських аграріїв інвестувати у підвищення продуктивності.
Мінекономіки скоригувало мінімальні експортні ціни на кукурудзу, знизивши показник за базисом СРТ та підвищивши за FOB, що впливає на аграрний сектор.
Державні програми підтримки садівництва в Україні не завжди ефективно сприяють підвищенню конкурентоспроможності галузі на зовнішніх ринках, вважає експортер.
Україна закріпила статус ключового постачальника соняшникового шроту до Китаю у сезоні 2025/26, скориставшись змінами в імпортній політиці КНР.
В іспанському регіоні Мурсія готуються до початку збору столового винограду, розраховуючи на високу врожайність та відмінну якість ягід.
Україна має потенціал стати значним експортером біометану до ЄС, а Польща може відіграти ключову роль як транзитний хаб, згідно з аналізом експертів.
Аграрний сектор України зазнав значних збитків через посилення російських атак на порти Великої Одеси, що ставить під загрозу експортну спроможність.
Портові оператори закликають владу застосувати успішний досвід енергетичного сектору для системного відновлення пошкодженої портової інфраструктури.
Закарпатське підприємство «Блу Беррі» презентувало експортний потенціал української лохини японській делегації, що відкриває нові можливості для вітчизняних ягід на світовому ринку.
Український агрохолдинг «Кернел» досяг значного успіху на ринку Нідерландів, реалізувавши 5,5 мільйона літрів соняшникової олії під брендом Bestolie&Kernel з початку 2024 року.
Українська металургійна галузь стикається з подвійним ударом через нові квоти ЄС та механізм CBAM, що може призвести до значних фінансових втрат.
Ціни на соєві боби в Україні продовжують зростати, досягнувши 20 764 грн/т, через високий попит з боку експортерів та переробників.
Україна недоотримує мільярди гривень через експорт агросировини. Потрібні стратегічні зміни для збільшення доданої вартості.
Іспанія витіснила Індію з першого місця серед покупців української соняшникової олії, свідчать дані Мінекономіки за сезон 2025/2026 МР.
Український соєвий шрот стикається зі зростаючою конкуренцією на польському ринку, переважно з боку країн Mercosur, що вимагає нових стратегій для вітчизняних виробників.
Експерти визначили ключові вимоги та найперспективніші види органічної продукції для успішного експорту на ринки Європейського Союзу.
Мінекономіки спрощує експорт сої та ріпаку: тепер підтвердити право на безмитне вивезення продукції можна через Державний аграрний реєстр.
Український ячмінь втрачає одного зі своїх давніх і надійних покупців: Туреччина планує скоротити імпорт майже на 90%, що може суттєво вплинути на вітчизняних аграріїв.
Українські виробники сої стурбовані пропозицією ЄС класифікувати сою як сировину з високим ризиком непрямих змін землекористування, що може ускладнити експорт.
Попри зменшення фізичних обсягів експорту яловичини, Україна заробила на 13,1% більше завдяки вигідним цінам на міжнародних ринках.
У травні Україна експортувала понад 119 тисяч тонн соняшникового шроту, де ключовим покупцем залишається Китай.
Об’єднання «Укрметалургпром» закликає уряд не допустити підвищення вантажних тарифів Укрзалізниці, прогнозуючи значні втрати для економіки України.
Українські аграрії виступили проти віднесення вітчизняної сої до категорії сировини з високим ризиком непрямих змін землекористування в ЄС.