Як відкрити равликову ферму в Україні та вийти на ринки ЄС

Равликовий бізнес в Україні лише набирає обертів, ферми за кількістю уступають Європі. Тим не менше, вже є історії успіху українських бізнесменів, які почали виходити на ринки ЄС та продавати своїх “слимаків” тим самим підвищують роль України на міжнародній арені.

“Рубрика” поспілкувалась з двома власниками бізнесу з вирощування та продажу равликів.

Равликові магнати з Полтавщини: як це першими відкрити склад в Іспанії

“Равлик — 2016” — перше господарство, яке розпочало бізнес на равликах у 2015 році, такий сертифікат отримало господарство у 2016 році. Розташоване в селі Полтавської області та вирощує зараз равликів Helix Aspersa Maxima та Helix Aspersa Muller за контрактами у країни Європи.

Цього року господарство вперше поставило равликів в Іспанію і не куди-небудь, а на власний склад. За словами власника бізнесу Сергія Данилейка його господарство перше, яке постачає равликів через польський кордон, адже інші обирають для постачання транзитні балтійські країни.

“Бізнес почався з того, що я шукав альтернативні види доходу, думав займатись жаб’ячими лапками, проте зрозумів, що краще займатись равликами. Потім зрозумів, що виноградних равликів в Україні розводять, проте середземноморських та африканських — ні. Прийняв рішення вирощувати, завезли з Польщі маточні стада. Зрозуміли, що у нас немає дозвільних документів та звернулись у Держпродспоживслужбу та у представництво санітарії Латвії за допомогою. Створювали документ близько 4 місяців, а коли вони були готові, то вже завезли маточні стада з Латвії”, — каже фермер.

Складність розведення равликів та причина, чому в Україні не так швидко розвивається бізнес, полягає в тому, за словами Сергія, що “равлика не наколеш, не напоїш, адже він одразу помре, він їсть все органічне”, тому це складний вид бізнесу. Тим не менше, “Равлик-2016” — перше таке господарство, яке відкрило власний склад в Іспанії.

“Равлик-2016″ постачає равликів по торговим мережам в Україні, проте ринок збуту в нашій країні слабий. Тому фермери знайшли нові виходи на ринки: Китай та Європа. Уже 5 торгових мереж з Китаю зацікавились продукцією, а ще одна польська мережа. Інші мережі в процесі перемовин”, — каже фермер Сергій.
Зараз господарство може похвалитись такими перемогами за 5 років існування:

навчили 603 людини розводити та вирощувати равликів
допомогли відкрити 81 ферму в 2018-2019 рр., зараз допомагають 30 фермам відкритися у 2020 році
супроводжують 100 ферм
першими розпочали прямий експорт равликів до Євросоюзу
реалізували 1 франшизу (ферма 50 тонн/рік) та саппорт 20 ферм, які вирощують 30-50 тонн/рік
репродукували 100 тонн молодняка
виростили 50 тонн равликів за 2019 рік

Важливим напрямом, за словами власника ферми, є щомісячне навчання майбутніх фермерів, які ще не вирішили, чи готові займатись равликами, чи ні. Навчання на фермі “Равлик -2016” триває цілий день.

“Якщо хтось обрає займатись равликами, то ми супроводжуємо весь рік до першого експорту. Це перспективний бізнес, у Європі кожній країні Іспанія, Італія та Франція до 10 тисяч ферм у кожній країні, у Польщі за 10 років цей бізнес зміг дати освіту близько 1500 ферм. В Україні за 6 років, можливо, близько 500 ферм буде. Нам ще розвиватись та розвиватись, до трьох тисяч ферм точно протягом 5 років”, — каже Сергій.

За словами фермера, європейські ферми не встигають покрити весь попит, якій існує на равлика там, тому українські ферми можуть у цьому допомогти та стануть у нагоді.

Равлики зі Львівщини: на експорт вийшли, проте завадив коронавірус

Господарство “Західний равлик” засноване у Львівській області та має магічну історію — власниця Ірина Юськевич почула у лісі голос батька “гроші під ногами”, а там були равлики.

“Ніколи в житті не повірили б з чоловіком, що станемо фермерами, адже я працювала в юриспруденції, а чоловік мав організацію по будівельному бізнесу. Фермерський ринок нам просто “пах”, ми довго почали придивлятись до цього виду зайнять, розглядали неординарних тварин: страусів, мармурових свиней, а один раз у листі до Нового року загадали “відкрити ферму”. Потім мені довелось переорієнтуватись на власний бізнес: помер батько і всі клопоти з фірмою лягли на мої плечі. За 3 роки праці на цей бізнес, я заробила хворобу. Можливо, батька турбував мій стан та він дав мені знак: коли ми з чоловіком гуляли в лісі, я почула голос батька “подивись під ноги”, звичайно, я глянула і повз мене проліз гарний жирний равлик, а тоді прозвучало: “гроші під ногами”, — розказала історію Ірина.
З того часу почали вивчати інформацію, першу партію равликів купили у збирачів виноградного равлика. Потім дізнались, що ікра равликів дорожча за ікру риби белуги, а м’ясо равлика дуже корисне, має феноменальні властивості по білках і амінокислотах. Перші равлики жили в простих умовах, а зараз ферма має європейський взірець виробничих приміщень для циклу вирощування равлика. Успіху родини Юськевич передувала важка робота методом “спроб і помилок”: від повної загибелі першого поголів’я до переговорів з італійцями щодо експорту,

Фермери вивчали досвід європейців, коли перші равлики не вдались та їх майже всіх “втопили” львівські дощі та недостатні знання щодо їх догляду. Подружжя Юськевич поїхали по Європі набиратись досвіду: виявилось, що поляки випереджають українців на 5 років у равликовому бізнесі. Втілити ідею після набуття досвіду змогли на власні кошти, без кредиту та інвесторів.  У Європі, до речі, фермери зрозуміли важливість вирощування виноградного равлика, адже там його ніхто не вирощує: равлик внесений до Червоної книги через масове знищення та збирання його заборонене.

Зараз фермери допомагають консультаціями тим, хто тільки починає бізнес, а також мають туристичний напрямок: приймають екскурсії та пригощають охочих фаршированими равликами у мушлі під 14 соусами, паштетом з равликів, філе та ікрою тощо. Продукцію постачають у магазини, що спеціалізуються на продажу органічних фермерських продуктів.

Після важких років праці, зараз слимаки родини Юськевич сертифіковані та готові до експорту в ЄС. Власне, 2020 рік — перший, коли “Західний равлик” мав вийти на ринок Італії, проте карантин вніс корективи.

“Ситуація дуже халепна, багато фермерів просто “втопились”, адже равликовий бізнес інвестиційно дорогий. Особливо важко молодим фермерам, які взяли кредит або мали інвестора. Внаслідок карантину ми віддали ту частину равликів, яких планували експортувати, до звіринців: равликами харчуються різні птахи.