Запасаємося насінням з власного городу

Городники дедалі частіше скаржаться на якість придбаного в магазинах насіння: то сходи слабкі або й геть немає їх, то врожай зовсім не такий, як очікували. Отож збір насіння з власної грядки стає актуальнішим.

ОГІРКИ

Відбирають кілька здорових, рівних, без цяток і наростів, насіннєвих плодів із рослин різних сортів. Коли досягають біологічної зрілості, стають жовто-коричневими, а плодоніжки підсихають, їх зривають, розрізають уздовж на дві частини та акуратно десертною ложкою виймають насіння. Кладуть у скляний посуд і заливають водою, щоб незріле та порожнє спливло. Через 2 дні зливають воду та висушують хороше насіння, що залишилося, на підвіконні, розклавши на папері чи рушнику. Наступного року не висівають – може дати багато пустоцвіту. Найкращий час для нього – на другий–третій рік, а загалом насіння огірків зберігає схожість 6–8 років, щоправда, з кожним наступним вона може знижуватися.

ПОМІДОРИ

Наприкінці сезону відбирають найздоровіші та врожайні кущі з характерними для даного сорту плодами. Дають добре визріти на рослині, щоб насіння встигло повністю сформуватися. Розрізають плоди, вичавлюють насіння та сік у скляний посуд, додають половину об’єму води. Тримають у кімнаті, щодня помішуючи, поки забродить (щоб прискорити процес, можна додати трішки цукру). За 2–3 дні мезга спливає, з’являється плівка, сік стає світлим, слизова оболонка руйнується, повноцінне насіння осідає на дно. Промивають усе під струменем води. Насіння розкладають на папір і просушують за кімнатної температури. Потім розсипають у сірникові коробки або паперові пакетики та зберігають за температури 18–20 градусів. Якщо папір дуже щільний, проколюють кілька дірочок, щоб насіння «дихало».

ПЕРЦІ

Зі здорових урожайних кущів знімають з характерним для сорту рівномірним забарвленням плоди і дають їм достигнути за кімнатної температури. З верхньої частини знімають «кришку» разом із сім’яносцем, на кілька днів залишаючи в сухому теплому місці. Вони вважаються сухими, якщо при згинанні легко розламуються. Насіння солодкого перцю зберігається 1–2 роки в сухому приміщенні за кімнатної температури в паперових пакетиках або тканинних мішечках.

БАКЛАЖАНИ

На кущах відбирають і помічають середнього розміру плоди типової для сорту форми з гілок перших трьох порядків (у такого насіння краща схожість). Зрізані баклажани на тиждень–півтора залишають у темній кімнаті, щоб дозріли. Потім розрізають уздовж на кілька частин, вибирають насіння і 3–4 тижні підсушують у теплому місці. Зберігають 3–5 років, але з одного сорту беруть не більше трьох разів.

ГАРБУЗОВІ

Насіння гарбузів, кавунів, динь, патисонів, кабачків збирають із плодів, що повністю дозріли. Як свідчить досвід господарів, найбільш якісне знаходиться в середній частині плода. Насіння з трохи підморожених плодів також не втрачає схожості. Його не миють, просто звільняють від залишків м’якоті та просушують до сипучості. Що товщі насінинки, то довше сохнутимуть. Тому не поспішайте складати їх у герметичні банки: можуть запліснявіти. Зберігають у сухому місці з температурою близько 16 градусів та помірною вологістю в паперових пакетиках або тканинних мішечках.

Джерело: Порадниця