Микола Левчук на будинку зробив вишивані узори з кришок від пластикових пляшок
На мозаїку пішло 20 тисяч пластикових кришок
59-річний Микола ЛЕВЧУК із села Древині Володимирського району на Волині прикрасив свій будинок українським орнаментом. Виклав його кришками від пластикових пляшок. На мозаїку пішло майже 20 тис. шт. Їх збирав 16 років, повідомляє газета по-українськи.
— Дядько ще в дитинстві вчив мене малювати, — розповідає Микола Левчук. — У школі я вигравав усі конкурси з малювання. З мистецтвом пов’язав і доросле життя — працював художником-оформлювачем. А потім отримав серйозну травму руки й роботу довелося покинути. Тепер не можу писати картини. Нове хобі знайшов теж завдяки дядькові. Він виготовляв цікаві речі з пластику й заохотив мене збирати кришки від пляшок. 16 років я складав їх у мішки і зберігав на горищі. А якось прочитав у газеті про майстриню із Закарпаття, яка ними прикрасила подвір’я. Ідея сподобалась. Узимку почав тренуватися викладати із кришок різні узори на підлозі. Хотілося, щоб це були орнаменти з вишиванок. Бувало, захоплювався настільки, що забував про цигарки. Отак непомітно й кинув курити.
Візерунки на стіні будинку майстер почав викладати торік. У зошиті мав перемальовані орнаменти вишитих рушників і сорочок.
— Узор посередині стіни підгледів у жінки, яка продавала на базарі вишитий рушник, — каже Левчук. — Інші візерунки запозичив із журналів дружини. Ми з нею обоє творчі люди. Але вона вишиває на полотні, а я — на стіні. Проте “вишивати” будинок це не проста справа. Спочатку всі узори малював на папері, підбирав кольори й викладав ці візерунки на підлозі. Потім виміряв стіну, робив розрахунки. На підготовленій рівній поверхні креслив невеликі квадрати, щоб знати, куди саме чіпляти кришку. В кожній клітинці писав, якого кольору вона має бути. До стіни кріпив їх за допомогою будівельного клею. Зима показала, що візерунок добре витримав мороз і вітер. Але кілька кришок вигоріло на сонці і їх довелося замінити.
Також Микола Левчук виклав візерунками з кришок доріжку на подвір’ї і літню кухню.
— Поки що “одягнув у вишиванку” лише одну стіну будинку. На інші бракує кришечок. Найбільше потрібні білі й жовті, а їх важко знайти. Проте той результат, що є зараз, подобається рідним і сусідам. Односельчани називають мій будинок найоригінальнішим у селі. Онуки також у захваті.
Залишити коментар