Що Україні принесе «Велика приватизація»
Пт. 17 Вересня 2021

Що Україні принесе «Велика приватизація»

Одним з найбільш успішних прикладів великої приватизації став повторний продаж «Криворіжсталі» у 2005 році. За держпідприємство заплатили рекордну суму — 4,8 млрд доларів США, що у 6 разів більше від ціни, яку за рік до цього віддали за меткомбінат українські олігархи.

Продаж «Криворіжсталі» на той час став прикладом найбільш прозорої приватизації в історії незалежної України.

Відтоді ледь не кожен новий уряд ставив амбітні плани реалізувати державне майно на мільярди гривень. Наприклад, у 2014 році влада заявляла, що очікує 17 млрд грн доходу від приватизації, але змогла реалізувати лише 2,7% від плану. Наступного року отримали менш як 1% від запланованого.

У 2021 році Україна знову отримала можливість відновити процес великої приватизації із прозорими умовами участі та високою конкуренцією. Механізми відточили під час успішної кампанії малої приватизації, яка минулого року принесла близько 3 млрд грн замість запланованих 500 млн.

Велика приватизація мала б стартувати у вересні минулого року, але старт був відкладений через ситуацію з пандемією коронавірусу, яка призвела до появи ризиків щодо нестабільності на ключових фінансових ринках.

Однак 30 березня Верховна Рада підтримала законопроект щодо розблокування великої приватизації. Це означає, що велика приватизація розпочнеться вже найближчим часом.

«Фонд державного майна України — це орган влади, який реалізує державну політику. Тому Верховна Рада має ухвалити рішення про розблокування великої приватизації та затвердити перелік об’єктів, які приватизувати не можна. Все це відкриє можливості для Фонду держмайна розпочати залучення масштабних і сталих інвестицій через приватизацію», — зазначив голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко.

Загалом, за його словами, приватизація вирішує одразу три важливі для країни завдання —

  • викорінення корупції з державного сектору,
  • наповнення державного бюджету та залучення інвестицій у різні галузі економіки, що дозволить провести їх модернізацію,
  • створити нові робочі місця та розширити соціальний пакет для працівників.

Об’єкти, які передані на приватизацію, є непрофільними державними активами або підприємствами, що роками наповнювали кишені олігархічних груп. Про приватизацію стратегічних підприємств, таких як залізниця, метрополітен, об’єкти військово-промислового комплексу чи атомні електростанції, не йдеться.

Для розуміння, серед переліку об’єктів під приватизацію — київський завод «Більшовик», свого часу один із лідерів машинобудівної галузі.

Зараз на території заводу, площею 36 га майже в центрі Києва, працює близько 200 людей включно з охороною, 80% приміщень перебуває в аварійному стані, а наймолодшому верстату — 38 років.

Інфографіка: АТ “Перший київський машинобудівний завод” (“Більшовик”)

Очікується, що у 2021 році велика приватизація принесе до бюджету близько 9 млрд грн. Кумулятивний ефект для економіки буде значно вищим. Спробуємо пояснити чому.

Фонд держмайна готує підприємства до приватизації індивідуально, із залученням незалежних консультантів та професійного менеджменту. У першому півріччі цього року у Фонді планують провести аукціони з продажу кількох великих об’єктів, серед яких ОГХК.

«Ми змінили принципи приватизації на прозорі, запровадивши відкритість процесів та рівність всіх учасників аукціонів. Наш головний принцип „всі знають все“ — коли вся інформація про об’єкти приватизації публікується у відкритому доступі. Зміна правил гри дозволила відродити довіру до приватизаційних процесів, свідченням чому є 1900 проведених у 2020 році аукціонів, за підсумками яких до держбюджету надійшло 3 млрд грн. При цьому, у порівнянні з 2019 роком, вдвічі зросла конкуренція під час торгів. Тепер ключове завдання — масштабувати принципи прозорості та конкурентності на велику приватизацію», — заявив заступник Голови Фонду держмайна Тарас Єлейко.

ФДМУ провів ретельний аудит економічної ситуації на ключових об’єктах майбутньої приватизації для виявлення проблем та ліквідації корупційних схем.

Наприклад, чистий дохід АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК) після переходу під управління Фонду держмайна та зміни менеджменту зріс до 600 млн грн. Це рекордний показник, більший у 6 разів від 2019 та 2018 р. ОГХК є одним із найбільших виробників титанової сировини у світі, до складу компанії входять Іршанський ГМК та Вільногірський ГЗК.

Інфографіка: Об`єднана гірничо-хімічна компанія

Очевидно, що з переходом підприємства у приватну власність олігархічний вплив та корупційні схеми більше не повернуться, а держава продовжить отримувати дохід у вигляді сплачених податків та рентних платежів.

За словами голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, зацікавленість цим об’єктом уже висловили 13 потенційних покупців із різних країн, серед яких відомі спеціалізовані компанії Австралії, Японії. У Фонді держмайна очікують, що стартова ціна ОГХК складе кілька мільярдів гривень.

Максимально повна інформація про активи держпідприємства та прозора процедура приватизації дозволяє залучити широке коло інвесторів з різних країн, що значно підвищує конкуренцію, а відтак — і кінцеву ціну.

Відіграє роль і те, що підготовкою великих підприємств до приватизації займаються професійні консультанти із компаній зі світовим іменем. Наприклад ОГХК готує до приватизації «BDO корпоративні фінанси» у складі консорціуму Baker McKenzie, Baker Tilly Ukraine та Asset Expertise.

Радником, який допомагає готувати завод «Більшовик» до приватизації, є всесвітньо відома компанія KPMG, яка детально вивчила реальний фінансовий стан підприємства, його проблеми і потенціал.

Це дозволяє максимально підвищити потенційну вартість об’єктів.

На більшості держпідприємств Фонд державного майна України повністю оновив управлінський склад. До прикладу, на ПАТ «Центренерго» було призначено 8 топ-менеджерів, яким поставили завдання створити вертикально інтегрований холдинг, до якого увійдуть найбільш перспективні державні шахти. Окрім того, перед новим менеджментом «Центренерго» поставлені завдання у вигляді максимізації доходу від продажу електроенергії, оптимізації витрат, налагодження ефективного ланцюга постачання вугілля з державних шахт і підготовки до приватизації у стислий термін.

За даними дослідження KPMG в Україні «Радар M&A в Україні за перше півріччя 2020 року», попри кризу, спричинену коронавірусом та загальне падіння ринку M&A (злиття і поглинання) у світі, іноземні інвестори продовжують цікавитися активами, зокрема й українськими, особливо в умовах, коли ліквідність на світових фондових ринках вкрай висока.

Так, минулого року серед найбільших контрактів було придбання компанією DP World контейнерного терміналу ТІС, бельгійським виробником мінералів Sibelco — глиновидобувних компаній «Євромінерал Україна» та «Курдюмівський завод кислототривких виробів».

При цьому ключові світові фондові індекси станом на початок 2021 року знаходяться на історичних максимумах. Це означає, що у інвесторів достатньо вільних коштів, які вони готові вкладати у різноманітні активи по всьому світові. Наприклад, американський індекс S&P500, який є найважливішим біржовим показником у світі, перебуває на історичному максимумі.

Україна значно краще, ніж очікувалося, пройшла найбільш кризовий 2020 рік. Падіння ВВП в Україні оцінили у 4%, тоді як прогнозували до 8%. Це кращі показники, ніж у деяких лідерів європейської економіки, таких як Німеччина, Великобританія чи Франція.

Крім того, Україна демонструє міжнародним інвесторам фундаментальний підхід до планування економічних процесів. Цього року була затверджена Національна економічна стратегія-2030. Такий довгостроковий економічний план прийняли вперше за всю історію України, що є позитивним сигналом для інвесторів.

Серед іншого в економічній стратегії йдеться про забезпечення відкритого процесу приватизації державного майна, залучення інвестицій, спрощення умов ведення бізнесу та досягнення сталого економічного розвитку України.

Як не дивно, криза у світі допоможе Україні залучити міжнародні інвестиції. Одним із заходів для зменшення наслідків кризи стало кількісне пом’якшення — у світі стало більше грошей. За таких умов інвестори готові вкладати кошти, не зважаючи на більші ризики.

«Кількісне пом’якшення руйнує усі запобіжники до ризиків і примушує інвестфонди висолопивши язика бігати по світу і шукати куди ж „припаркувати“ кількасот додаткових мільярдів доларів, які впали як сніг на голову», — зазначає виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

Участь великих інвестиційних фондів робить процес великої приватизації більш конкурентним та створює значний економічний потенціал. Адже транснаціональні компанії інвестуватимуть не лише гроші, а й технології, впровадять нову управлінську культуру. Це дозволить залучити кращих фахівців, розширити ринки збуту, збільшити прибуток підприємств та відрахування до бюджету у вигляді податків.

Крім того, присутність філій іноземних компаній сприятиме детінізації економіки та зменшення ризиків корупції у відносинах з державою.

Від приватизації виграють і місцеві громади. Окрім створення нових робочих місць та підвищення рівня заробітної плати місцеві громади можуть розраховувати на збільшення надходжень до бюджетів.

Нині у Верховній Раді зареєстрований пакет законопроектів, які передбачають зміни до законодавства, зокрема й щодо розподілу коштів від приватизації. Зокрема, пропонується передавати місцевим громадам 10% коштів, отриманих від малої приватизації.

Крім, того, у Фонді держмайна планується залишати 2% від великої приватизації і 3% — від малої. Ці гроші лежатимуть у спеціальному фонді і витрачатимуться на підготовку наступних об’єктів приватизації.

Українська економіка не раз переживала негативний досвід «приватизації для своїх». Так, уже згаданий меткомбінат «Криворіжсталь» у 2004 році вперше продали українським олігархам Ахметову та Пінчуку за 4,3 млрд грн. Через порушення процедури приватизації підприємство повернули державі, а через рік Mittal Steel Germany GmbH в процесі прозорої приватизації заплатила за меткомбінат у 6 разів більшу суму.

Трохи менш щасливий фінал мала історія з приватизацією Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК), який у 2013 році потрапив під управління менеджменту, наближеного до олігарха Дмитра Фірташа. 49% акцій ЗТМК DF Group отримала в обмін на зобов’язання інвестувати у комбінат 110 млн дол. і загалом вкласти впродовж 7 років 2,5 млрд дол.

На той час ЗТМК з боргами у понад 1,2 млрд грн уже був на межі банкрутства. Модернізація комбінату проведена не була, а матеріально-технічна база підприємства опинилася у значно гіршому стані у порівнянні з 2013 роком. Фонд держмайна та САП продовжують вести справи на захист інтересів держави.

Зараз підхід до приватизації абсолютно інший. Висока конкуренція, зацікавленість міжнародних інвесторів та прозорі умови приватизації унеможливлять передачу підприємств в руки олігархічним групам.

«В 1990-х роках відбулася так звана ваучерна приватизація, коли українці нічого не отримали, потім в 2000-х була «олігархічна приватизація», коли підприємства роздавали за обіцянки інвестувати. Як правило, виконати ці обіцянки могли лише конкретні претенденти. І це дуже обмежувало інтерес потенційних інвесторів, особливо іноземних.

Але за останні роки ми побачили, що контроль над державним підприємством встановлюється, навіть не купуючи його. Тому зараз ми займаємося тим, що ламаємо ці схеми та встановлюємо державний контроль над державними підприємствами. Змінюємо підходи до приватизації, прибираємо застарілі корупційні практики, наводимо лад”, — підсумовує голова ФДМУ Дмитро Сенниченко.


Залишити коментар




Отримуйте найсвіжіші новини у соцмережах:

Facebook

Twitter

Ознайомлений(а)