Пт. 18 Жовтня 2024

Чернівецькі вчені вирощують червонокнижних риб під сонячними батареями

Науковці Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ імені Ю. Федьковича вирощують три види рідкісних місцевих риб за допомогою сонячних панелей, що забезпечують роботу насосів у лабораторії.

Про це йдеться у матеріалі МБ.

Зазначається, що проект викладачі інституту підготували на конкурс міністерства освіти. Він увійшов до тих кількох десятків проектів (з-поміж більш ніж 800), що отримали фінансування. Кошторис – близько 800 тисяч гривень на рік. У вартість проекту входить також сонячна електростанція та акумулятори, що накопичують енергію сонця протягом дня. Її, у разі потреби, науковці використовують у темний період доби.

У рамках проекту у лабораторії інституту встановили невеличкі басейни, де вирощують здебільшого три види рідкісних місцевих риб – стерлядь, марену та вирезуба. Усі вони занесені до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. А стерлядь та марена – ще й до Європейського червоного списку. Їх заборонено виловлювати.

Ці риби водяться у басейнах Дністра, проте їхня популяція під загрозою зникнення.

Керівником проекту є директор інституту, доктор біологічних наук, професор Михайло Марченко.

«Нові технології потребували іншого підходу до енергетики. Бо ми не можемо перервати біотехнологічний процес, коли вимкнули електроенергію. Тож із виробничих необхідностей були змушені перейти на зелену енергетику», – розповідає Марченко.

За його словами, рибам потрібне постійне насичення киснем.

Детальніше про проект розповідає його відповідальний виконавець, доктор біологічних наук, доцент кафедри біохімії та біотехнології ЧНУ Олексій Худий.

«У західному регіоні, на відміну від інших водойм України, збереглася велика кількість рідкісних – так званих раритетних – видів риб. У наших річках найбільше в Україні червонокнижних видів риб. Серед них – стерлядь, вирезуб, марена. Проблема зменшення їхньої чисельності пов’язана не лише з браконьєрством, а й зі змінами у природних середовищах. У результаті є складнощі з їхнім природним відтворенням. Одним із ефективних методів компенсації цих негативних впливів є штучне відтворення у лабораторних умовах і пізніше їхнє повернення у природне середовище», – пояснює науковець.

Щоб покращити ріст і підвищити стійкість риб до захворювань, вчені підсилюють звичайні рибні корми каротиноїдами. Також додають різноманітні пробіотики. Науковець наголошує, що їхній проект не має комерційних цілей. Проте якщо «червонокнижних» риб хтось надумає вирощувати для продажу, для цього треба буде знати, чим їх годувати, щоби вони мали «міцне здоров’я». Т ут і знадобляться напрацювання інституту.

Оригінальною розробкою науковців є введення до кормів личинок риб каротиносинтезвальних дріжджів. Спочатку ними годують зоопланктон (дафнії та артемії, рід дрібних ракоподібних), який з’їдають личинки риб. Відповідно цей «живий корм» вже збагачений життєво важливими поживними речовинами.

Науковці сподіваються, що наступною весною та восени вдасться випустити у річки Буковини покоління рідкісних риб.


Залишити коментар