Безхозне зерно: як арештовують та продають урожай нелегальних посівів в Україні

Правоохоронці виявили за останні роки тисячі самозахоплених земельних ділянок на площі десятки тисяч гектарів. Замість законного шляху, зловмисники захоплюють наділи тисячами гектарів, ризикуючи втратити набагато більше, ніж сплатити податків. Детально як арештовують та продають урожай нелегальних посівів в Україні в агро-блогі AgroNews.UA розповів радник міністра внутрішніх справ України Михайло Апостол. 

Уперше за останні роки влада почала цілеспрямовано виявляти численні випадки самозахоплення державних земель. Громадяни, представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування звертаються до Управління Держгеокадастру із відповідними заявами, після чого інспектори проводять перевірку, складають акти обстеження та протоколи і направляють їх до правоохоронних органів. А вже ті відкривають кримінальні провадження за ст. 197-1 ККУ «Самовільне зайняття земельної ділянки», відкриваючи шлях до арешту збіжжя.

Штрафи можливо стягнути тільки у випадку, якщо можливо виявити порушника. Проте частіше ті, хто самовільно захоплює державні землі, не виявляють бажання зустрічатись з правоохоронними органами, і стягнути штраф на користь громади ні з кого.

Наприклад, якщо в районі працівники Держгеокадастру “не встановили особу”, яка незаконно засіяла землю. Було виявлено факт самовільного зайняття землі, яка була засіяна озимою пшеницею.
В таких випадках бюджет не залишається без поповнення. Суд ухвалює рішення про продаж конфіскованих сільгосппродуктів і доручає визначеній фірмі реалізувати речові докази. При цьому, кошти від реалізації йдуть на користь державного бюджету.

Там, де виявлені самовільні зайняття земельних ділянок, робоча група приймає відповідні рішення, яким чином це довести, щоб держава мала з цього зиск.

Наприклад, якщо інспектор не встановив даного правопорушника, але це земельна ділянка самовільно занята, а на ній зростає відповідна, то ми за те, щоб ці врожаї надійшли саме в бюджет держави.

Доброчесні фермери, які працюють на землі, підтримують конфіскацію сільгосппродукції з земель, які нелегально засіяні шляхом самозахвату. Але при цьому зазначають, що не все у цій історії так однозначно.

Все під одну гребінку не можна гребти. Є моменти, коли термін дії договору на оренду землі закінчився, а фермер не встиг його продовжити – у нас дуже довго це все робиться і треба розуміти, що строків у нас не дотримуються. Тому потрібно розглядати і такі варіанти.

А то, що деякі сільські голови на місцях знають, що у них є вільні ділянки, які неоформлені і при цьому засіяні, то це, звичайно, – злочин, тому що всі повинні платити податки.

Для прикладу: в одному із сіл району є в наявності 4 тисячі гектарів землі. З них одна тисяча перебуває в тіні. Громада кожен рік недоотримує 1,5- 2 мільйони коштів. За останні десять років це 15-20 мільйонів гривень, які б могли піти на розбудову соціальної сфери села, а пішли в карман декільком “господарникам”.

Не меншу увагу громадськості має привернути і встановлена процедура та існуюча практика реалізації конфіскованого зерна із “нічийних” полів.

Спочатку про процедуру. Речові докази – конфіскована сільгосппродукція – за рішенням слідчого судді передається торговельному підприємству для реалізації. На початку кожного року територіальні органи ДФС із залученням органів, що вилучають майно, визначають на конкурсній основі торговельні підприємства, яким судом доручатиметься реалізація майна. Конкурс полягає у визначенні найбільш вигідної пропозиції для держави по реалізації речових доказів.

Кошти, отримані після продажу конфіскованої продукції, перераховуються на депозит органу, що веде справу, а потім рішенням суду спрямовуються до державного бюджету.

Така процедура! Хоч і тут ще далеко до порядку, але з чогось треба починати.

Нагадаємо, поліцією розкрито нову афера розтрати держкоштів: збитки більше 1 млн дол.

Джерело: ArgoTer