Невинний Гута, або Хто відповість за банкрутство «Мрії»
Правоохоронці кілька років розслідували справу керівника агрохолдингу “Мрія” Миколи Гути. Результат — звинувачення топ-менеджера у шахрайстві зняте, бізнесмен на волі, компанія продана, кредитори — без коштів. Чому так?
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) закрила кримінальне провадження щодо звинувачення колишнього керівника агрохолдингу “Мрія” Миколи Гути в шахрайстві. Прокурори не виявили у його діях кримінального правопорушення.
У відповіді САП на запит “Економічної правди” йдеться, що під час розслідування не було встановлено, що Микола Гута мав умисел заволодіти майном кредиторів, не встановлено, що фінансова звітність була підроблена – об’єктивних даних щодо розбіжностей між складеною фінансовою звітністю та дійсним фінансовим станом агрохолдингу не здобуто.
У САП також зазначили, що аудит “Мрії”, який проводила міжнародна компанія Ernst andYoung, проведений належним чином.
“Можливість того, що кредитори були введені Гутою М.І. в оману спростовується також тим, що борговим зобов’язанням холдингу міжнародними рейтинговими агентствами присвоювалися низькі рейтинги “В” та “В-“, – відповіли в САП.
Вітчизняні правоохоронні органи знову здивували міжнародних інвесторів, які не дочекалися покарання винних за фінансові махінації в компанії. “Загальні втрати кредиторів після банкротства агрохолдингу можна оцінити 760 млн євро”, — повідомив керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
Куди йти і в кого вимагати кошти — незрозуміло.
Мінливе обвинувачення
У 2014 році агрохолдинг “Мрія” оголосив про банкротство. У складний для України час лопнула, як мильна бульбашка, компанія, кредиторами якої були IFC, “Альфа банк”, Credit Agricole, Deutsche Bank DBU, Erste, ПУМБ.
Борг 1,3 млрд дол висів над холдингом, як Дамоклів меч. Віддавати його не було чим, а головне — не було кому: Гута зник із значними сумами грошей. Пізніше з’ясувалося, що у звітності “намальованими” були не лише земельний банк та урожайність, а й фінансові результати окремих компаній холдингу.
У 2014 році МВС оголосило Гуті підозру в шахрайстві, проте вручити її особисто не вдалося. Після цього бізнесмена оголосили в міжнародний розшук. Півтора року справу розслідувало головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ.
У результаті вдалося знайти певну кількість техніки, виведеної з “Мрії” на компанії-прокладки. У 2016 році керівник САП Назар Холодницький передав справу НАБУ.
Колишнє керівництво агрохолдингу “Мрія” звинувачувалося у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191 ККУ) та в шахрайстві в особливо великих розмірах (стаття 190).
Справа Гути тричі змінювала підслідність.У вересні 2018 року підслідність кримінального провадження була визначена за головним управлінням Національної поліції у Києві, в листопаді — знову за НАБУ.
“Часта зміна підслідності в кримінальному провадженні може свідчити або про активний хід слідства, або про бажання “поховати” кримінальне провадження”, — вважає адвокат, керівний партнер АО Suprema Lex Віктор Мороз.
Добровільна екстрадиція
Місце перебування Гути було відоме: після оголошення його в міжнародний розшук він потрапив у поле зору правоохоронців Швейцарії. Генпрокуратура направила туди запит, і в серпні 2016 року місцевий суд затвердив екстрадицію.
Проте Гута звернувся з проханням про політичний притулок. Еміграційний офіс Швейцарії прохання відхилив, після чого бізнесмен подав скаргу до Федерального суду цієї країни, вимагаючи скасувати дозвіл на екстрадицію. Утім, Гута вирішив не чекати рішення суду і погодився на добровільну екстрадицію.
У 2018 році також стало відомо, що сім’я українського аграрного бізнесмена виставила на продаж один з найдорожчих будинків Німеччини — свою віллу.
Чому Гута вирішив повернутися?
Представник адвокатської компанії “Агєєв і Федур” Андрій Федур, який представляв інтереси Гути в суді, відмовився коментувати це питання.
За інформацією джерел ЕП на аграрному ринку, у Швейцарії кредитори відкрили проти Гути кримінальне провадження і звинувачують його у шахрайстві.
Бути екстрадованим в Україну — значно кращий варіант, ніж отримати судовий вирок за кордоном. В Україні завжди є можливість бути виправданим.
Гута також розумів, що як тільки “Мрію” продадуть арабській компанії SALIC, і кредитори частково отримають втрачені гроші, інтерес до нього зменшиться.
5 листопада 2018 року він прибув в Україну, і в цей же день була офіційно закрита угода з продажу аграрного холдингу. Уже наступного дня Шевченківський суд Києва випустив його під особисте зобов’язання. У заяві Шевченківського суду наголошується, що слідчий Національної поліції не просив про арешт Гути.
Екстрадиція підприємця відбувалася за статтею 190 Кримінального кодексу України у справі про шахрайство, яку вела Національна поліція. Коли особу екстрадують за однією статтею, їй не можна вручати іншу підозру.
Новий арабський власник “Мрії” не зацікавлений у витрачанні коштів на позови проти Гути. Зараз САП розслідує діяльність бізнесмена за 191 та 364 статтями.
Досудове розслідування інших епізодів діяльності службових осіб підприємств, що входили до складу агрохолдингу, у тому числі тих, які розташовані на території Тернопільської області, триває.
“За наявності достатньої доказової бази у кредиторів і зараз є шанси притягнути Гуту до відповідальності”, — вважає Мороз. Проте після стількох років розслідувань та судової тяганини мало хто з кредиторів захоче цим займатися.
Залишити коментар