Володимир Мережко вирощує екзотичний рокамболь
Рокамболь — великий цибулечасник, який ще називають слонячим або гігантським часником. Він дійсно за розмірами перевершує всі часникові культури. При цьому на смак дещо м’якший від звичного нам часнику, але не менш цінний як харчова культура.
Популярний і широко використовується в промислових масштабах у Європі і країнах Азії. На території України досить рідкісний вид, але останніми роками на дачних ділянках і городах зустрічається все частіше. Щоб отримувати справді вражаючі врожаї рокамболю, потрібно не так уже й багато. А саме: підготувати для нього родючі ґрунти, додати трохи добрив під час садіння, плюс трохи турботи й уваги під час догляду — і рокамболь порадує вас великими здоровими цибулечасничинами. Чи насправді це так, наша редакція поцікавилася у Володимира Мережка, людини, яка завезла його в Україну й заснувала «Клуб виробників рокамболю».
Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, про себе…
— Після закінчення школи вступив до Київського національного торговельно-економічного університету, на той час Торгово-економічного інституту. Моя спеціальність не була пов’язана із сільським господарством, тому до приходу в цю сферу змінив добру дюжину професій. Із агровиробництвом добре знайомий, оскільки доводилося керувати й агрохолдингами. Вирощував усі провідні культури, тому чудово знаю їхній потенціал. Я завжди задумувався, чому в хорошому агрохолдингу можна з одного гектара отримати 500 доларів, а от фермер, який має небагато землі та не такі ресурси, як у великих господарствах, не може отримати такі прибутки, хоча й працює, як віл? І я вам скажу — чому. В агрохолдингу мені доводилося спілкуватися з пайовиками, які здавали нам землю в оренду. Я їх завжди запитував, скільки вони заробляють на власному городі. Ніхто з них мені чіткої відповіді не дав. Тому що наші люди, які працюють на землі, абсолютно не вміють заробляти кошти з її обробітку. Їх цьому ніхто не навчав, а самі вони з різних причин не могли навчитися. Ще під час праці в агрохолдингу в мене була ціль навчити таких людей трудитися на землі так, щоб добре заробляти. Але далі ідеї не вийшло… На сьогодні з упевненістю можу сказати: я можу навчити малих фермерів і звичайних селян заробляти хороші прибутки завдяки екзотичній рослині — рокамболь.
Де ви познайомилися з цією рослиною?
Головка рокамболю сягає 250–350 г— Рокамболем займаюся вже п’ять років поспіль на власній присадибній ділянці площею 10 соток. І мені цього вистачає! Першу головку рокамболю привіз із Флориди, США, де купив її за 7 доларів, потім розмножив. Так з’явився «Клуб виробників рокамболю». На сьогодні в Україні не дуже багато людей знають, що це за овоч. Люди дивляться і цікавляться. Це важливо. Поки все тільки починається, воно має ціну. Наразі в Україні є, може, близько 40 зацікавлених людей — і це покупці мого екзотичного овоча. Вони розуміють, як вирощувати цю культуру, яку вона має вартість і як на ній заробити.
Ми маємо з вами аграрну країну, практично кожен мешканець нашої держави має 5–10 соток. Цю культуру рекомендую висаджувати на малих площах, оскільки вирощувати рокамболь у агрохолдингах буде дуже важко, бо великі обсяги потребують значного капіталовкладення. Вартість рокамболю, звісно, «кусається». Головка цього цибулечаснику коштує 350 грн, зубець — близько 30–35 грн. Тому я пропоную вирощувати його на площі 10 соток, і селянинові цього буде достатньо. Навіть, попервах, достатньо буде й однієї сотки.
Для висаджування рокамболю на 1 м2 потрібно 20 зубців (в рядку — п’ять, таких рядів у нас чотири). З цього обсягу отримаємо 20 головок рокамболю. Якщо кожна буде важити 100 г, ми отримаємо 2 кг. А з однієї сотки — мінімум 200 кг. Тож порахуйте: якщо його навіть продати за ціною часнику (36 грн), а він коштує значно дорожче — від 300 грн і вище, то скільки ми отримаємо в підсумку… Тому, гадаю, будь-який дрібний фермер чи просто селянин на своєму городі може отримати непогані прибутки завдяки вирощуванню рокамболю. ?
Чи є ринок збуту рокамболю в Україні?
— Ринку рокамболю в Україні наразі немає, тому реалізую його зі своїми компаньйонами на різноманітних аграрних виставках, ярмарках, через власний сайт та OLX.
Розкажіть детальніше про технологію вирощування рокамболю.
— Спочатку — дещо про розмноження рокамболю. Це багаторічна трав’яниста рослина, що належить до роду цибулевих. Його наземна частина більше нагадує цибулю-порей, аніж звичний нам часник, тому що він має велике листя (ширше як 5–10 мм) і товсті стебла, які досягають висоти до 80 см. Квітконос не дає насіння через брак пилку.
Розмножується рокамболь «дітками», бульбочками, зубками. З бульбочок виростає однозубка, а з неї — цибулина, що складається із зубків. У великій цибулині — від чотирьох до восьми зубчиків залежно від їхнього розміру, тобто що більші зубчики, то менше їх у головці. А сама цибулина сягає 250–350 г (звичайний озимий часник може вирости до 200 г).
Метод розмноження рокамболю відрізняється від розведення культури часнику тим, що він продукує прикореневі «дітки». Вони «сидять» на підземних стеблах — столонах або ж біля самої головки. Під кожною головкою утворюється мінімум 3–5 «діток». Але інколи ті з них, що розміщуються на підземних стеблах і зазвичай є короткими, виростають довгими, залишаються в ґрунті після збору врожаю та проростають на другий рік і засмічують посіви. Як правило, рокамболь починаю висаджувати з 25 вересня по 1 листопада (в Київській області). Зрозуміло, що Україна велика, тому в різних зонах потрібно висаджувати овоч у різні строки.
Підготовка ґрунту
Під кожною головкою утворюється мінімум 3–5 «діток»Перед висаджуванням рокамболю обробляємо ґрунт за системою Овсінського. Що це за система? Головна ідея технології — поверхневий ґрунтообробіток завглибшки максимум на 5 см. Завдяки такому обробітку землі ми маємо відмінно структурований ґрунт із капілярною структурою, утвореною кореневими системами попередньо висаджених культур, а п’ятисантиметровий шар ґрунту, який перемішується із рослинними рештками, виступає в ролі мульчі. Це дає змогу створити сприятливі умови для розвитку й кореневої системи, й надземної частини рослин, висіяних на них. Сукупність цих чинників має велике значення, оскільки така система дає змогу повітрю постійно проникати в ґрунт і осаджувати або ж, правильніше сказати, конденсувати в ньому, завдяки різниці температур повітря й ґрунту, величезну кількість вологи, наявної в повітрі. А шар мульчі на поверхні поля не дає ґрунту пересихати, що посилює фізичні й хімічні процеси в ньому.
В мене часто запитують, який потрібен ґрунт, щоб успішно вирощувати овоч. Я відразу наводжу приклад, на якому ґрунті висаджую його сам. На своїй ділянці маю пісок, а це, як ви розумієте, не чорнозем… Тому потрібно цей ґрунт зробити родючішим. Тож перед тим, як висаджувати рокамболь, готую суміш із гною, сапропелю, торфу та попелу. За ці роки, що займаюся висаджуванням рокамболю, спробував безліч різноманітних сумішей. Однак саме така суміш створює ідеальні умови для розвитку рослин цієї культури.
Після обробітку ґрунту та приготування суміші відразу роблю борозну. Після цього вручну викладаю в неї приготовану суміш, у яку висаджую рокамболь на глибину не більше як 4 см — для «діток» та 5 см — для зубків. Тому я гадаю, що немає різниці, яким буде ґрунт. Головне — підживити його та створити належні умови рослинам.
Після висаджування рокамболю відразу укриваю посадку соломою. Не для того, щоб уберегти від приморозків, а для стабілізування вологості ґрунту. Мульчування проводжу лише в міжряддях, оскільки в рядку розміщена крапельна стрічка. Полив — обов’язковий, бо без нього не можна отримати хороші результати. Однак поливати кожного дня не потрібно, зрошування проводжу за високої температури повітря або за відсутності дощів.
Залишити коментар