На Вінниччині фермер виростив найбільшу у світі колекцію сортів шовковиці з усіх континентів
Садові угіддя фермера з Вінниччини В’ячеслава Францішка складаються з двох ділянок. Одна з них у 20 соток знаходиться у передмісті Кам’янця-Подільського, друга на хуторі Корчівка. На обох ділянках буяє розмаїття-розкіш плодово-ягідних культур практично з усіх країн світу, а головне – чи не найбільша у світі колекція сортів шовковиці. Про це повідомляє pro-of, пише agronews.ua.
У фермерському розпліднику ростуть японські сорти малини, і тібетські та китайські годжі, мигдаль, фініки, інжир, різні види та сорти глоду чи не з усіх континентів.
Є ріжкове дерево, плоди якого за смаком схожі на шоколадні цукерки, хурма, мушмула, колекції азимини і актинідії, і це далеко не весь перелік ботанічних цікавинок, які урізноманітнили місцеву флору.
До слова, у розпліднику зібрана колекція і рідкісних вітчизняних сортів плодово-ягідних культур з усієї України.
Натомість В’ячеслав Станіславович щороку продовжує поповнювати свій сад новими сортами, бо, як сам каже, це захоплення – як невиліковна хвороба: якщо вже почав, важко зупинитися. До речі саме недуг, не уявний, а справжній, став однією з вагомих причин для того, щоб присвятити себе садівництву, таким чином, не тільки подовжити життя, а і справу предків.
В’ячеслав є садівником у третьому поколінні – рідні по материнській і батьківській лініях мали великі садові ділянки, де в основному культивували яблуню на високорослих підщепах. З урожаїв яблук і заробляли ці родини. А В’ячеслав Францішко ще восьмирічним хлопчиком вмів самостійно прищеплювати саджанці, збирав яблука, починаючи з нижніх гілок і до самих верхівок дерев, хоч то була досить небезпечна і непроста робота.
“Шовковична колекція у мене чи не найбільша у світі, пишаюся нею, – каже В’ячеслав Францішко. – Кожного року колекція поповнюється. Є дерева, які коштують по 1000 доларів США за саджанець і більше. Садивний матеріал знаходжу у таких же захоплених цією культурою людей по всьому світу. Надсилають мені живці, буває, саджанці чи насіння. Основою моєї колекції стали сорти Бабаєвої Галини Іванівни, української селекціонерки з м. Мерефа. До речі, саме з виведених нею сортів шовковиці й почалася моя колекція. Потім посадив сорти з Турції, США, Англії, Прибалтики, Китаю і навіть з Австралії та Нової Зеландії. Останні підростають у горщиках. У теплу пору року – просто неба, а на зиму ховаю їх у льосі, бо культура південна, теплолюбна, не витримує наших морозів, її треба поступово адаптувати”.
До речі, новозеландський сорт шовковиці Веллінгтон дуже добре адаптувався до наших умов у відкритому ґрунті та дає найсмачніші плоди. По наших мірках, за розміром вони невеликі – приблизно 3 см завдовжки і 1 см завтовшки, але за смаковими властивостями рівних їм немає, вважає господар.
На ділянці прижилися три китайські сорти — Хезе, Біле перо королівського голуба та Велика Десятка, плоди яких не мають насіння. Натомість вони якнайкраще підходять для сушіння. Є у колекції сорти Анатолійська чорна і Анатолійська біла, є американський сорт Іллінойс, який має розтягнутий період плодоношення, тобто до кінця літа забезпечує свого господаря свіжими плодами.
Розповів В’ячеслав Францішко і про ще один різновид шовковиці, який доповнює його колекцію і набуває шаленої популярності на українському ринку. Мова про кудранію, або шовковицю китайську. Зовні вона схожа на полуницю, за що її й називають «полуничним деревом».
Як зауважив В’ячеслав Станіславович, реалізація садивного матеріалу не є його основним прибутком. Набагато більший дохід приносять плоди і ягоди, продані на свіжому ринку.
Залишити коментар