Врожайність сої: три фактори, які варто тримати у фокусі
Американський аграрій зі штату Джорджія Ренді Дауді 2019-го вчергове побив власний рекорд, зібравши 12,9 тонн сої з одного гектара. На три роки раніше цей показник сягав більше 11 т/га при середній врожайності по США у 5,4 т/га. Тоді як в Україні ця цифра залишається майже незмінною з 2016 року – 2,2 т/га. За словами Дауді, визначальними для рекордів стали кількість поживних речовин у ґрунті та захист від комах, хвороб і бур’янів. Як застосувати на українських полях американський досвід пояснює Олександр Ковтуненко менеджер з розвитку продуктів напрямку кукурудзи, бобових, цукрових буряків компанії BASF.
Врожайність, зашифрована у ДНК
На врожайність сої впливають насіння, ґрунт та густота висіву. Для цієї культури важлива генетика – у прямому значенні в ДНК “зашифрований” потенціал рослини – кількість вузлів, а з ними й кількість бобів та насінин. Гени впливають і на адаптивність до середовища, в якому буде рости соя. Якщо сорт не володіє комплексом характеристик, які допоможуть рослині пристосуватися до певного клімату, його врожайність і цінність суттєво знизиться.
Під час вибору насіння також важливо враховувати кількість білка (за умови, якщо соя піде на переробку чи експорт), висоту рослини, час вегетації й дозрівання, висоту кріплення нижніх бобів та масу самих насінин. Особливу увагу потрібно звертати й на дистриб’юторів – перевірити їхню сертифікацію на сайті компанії-виробника.
Для сої важлива якість ґрунту. Він має мати достатньо високий рівень рН – біля 6. Ще 1990 року науковці з усього світу (від Японії, Швеції, Великої Британії до США та Бразилії) презентували на міжнародному симпозіумі результати тривалих досліджень родючості ґрунтів. Дослідники встановили: при значенні рН 5,6-6,2 на полях із соєю рослини найкраще взаємодіють з металами. При меншому рівні рН алюміній, магній, марганець та кальцій пригнічують кореневу систему. Тому вони радять завчасно провапновувати ґрунт.
Соя реагує й на терміни висіву, погодні умови початку вегетації та густоту посіву. Спеціалісти ФАО розробили Міжнародну класифікацію сортів сої. Їх умовно розділили на 13 груп стиглості. На території України можуть розвиватися та давати хороший врожай сорти перших шести. Для решти потрібен короткий світловий день. Залежно від групи стиглості аграрії вираховують густоту посіву. Наприклад, для ультраскоростиглих сортів нормою може бути висів 750-850 тис. насінин на 1 га. Ранньостиглі радять висівати з густотою 650-750 тис./га, для середньоранньостиглих норма – 550–650 тис./га. Для деяких сортів потрібна ще менша густота – 300-350 тис./га.
Водночас не варто сіяти сою надто густо. Ця культура любить світло. Якщо його буде мало, вона тягтиметься догори. У результаті зросте ризик вилягання та пошкодження стебла. Крім того, різниця у 50-100 тис насінин на гектар суттєво не позначається на врожаї. Це довели спеціалісти американської компанії Beck’s Practical Farm Research. 2017-го вони встановили, що при густоті в 300 тис. насінин на гектар аграрій отримує той самий врожай, що й при 400 тис./га. Тільки в першому випадку витрати на насіння будуть менші. Аналогічно з густотою 500 та 600 тис. насінин на 1 га.
Ми – те, що ми їмо. Рослини не виняток
Важливою складовою хорошого врожаю сої є поживні речовини. Найголовніші з них – це азот, фосфор, калій. Інші – магній, кальцій, залізо, бор і цинк – повинні бути збалансовані. Вони також приймають участь у фотосинтезі. Їхня відсутність чи недостатня кількість одразу негативно позначається на рості рослини та формуванні бобів.
Аграрій-рекордсмен зі США, Ренді Дауді, для забезпечення посівів сої застосовує диференційоване внесення на основі аналізу невеликих ділянок. Він стверджує: потрібно робити акцент на найслабшій ланці. За аналогію наводить найслабший м’яз у спортсмена – саме його потрібно прокачувати перед змаганнями. Наприклад, не додавати азоту, рівень якого вже забезпечений на 80%, а додати фосфору чи іншого елементу, рівень якого зовсім низький. Тоді це суттєво посилить вегетацію рослини.
На передовій захисту
Хороший ґрунт, якісне насіння та добрива можуть не працювати, якщо соя недостатньо захищена. На ранніх етапах росту вона вразлива до кореневих хвороб, комах та бур’янів. Тому, по-перше, для сої важливий попередник. Найкращі результати можна отримати після озимої пшениці, вівса й кукурудзи. За даними українських науковців з Інституту рослинництва та Харківського аграрного університету, після ячменю аграрії можуть зібрати менший врожай, ніж після озимої пшениці – на 0,16-0,20 т/га.
По-друге, важлива кількість бур’янів у посівах попередника. Якщо їх було багато, вони проявляться і в посівах сої, де можуть знизити загальну врожайність від 15 до 31%. Річ у тім, що соя на ранніх етапах вегетації не може протистояти бур’янам. Особливо тим, в яких швидко розвивається потужна коренева система. Бобова насінина недоотримує поживні елементи та вологу й втрачає в рості та надземній масі.
Відтак потрібно не пропустити момент активного росту бур’янів та застосовувати ефективний страховий гербіцид. Бажано, широкого спектру дії. Наприклад, препарати з діючою речовиною бентазон здатні знищувати як складно контрольовані гірчак, череду чи щирицю, так і дикий мак та берізку польову. А в комплексі з додаванням ад’ювантів гербіциди здатні посилювати свої властивості та на довше закріплюватися на бур’янах з восковим нальотом – лободій білій, гірчаку розлогому, падалиці соняшника й ріпака.
Численні українські та іноземні дослідження демонструють: ефективний захист та добрива, незважаючи на погодні умови, завжди дають гарний результат.
Залишити коментар