Бути вівчарем на Закарпатті не тільки важко, а й небезпечно

Робота вівчарів, це не просто смачний сир, а важка, іноді навіть небезпечна праця. Незалежно від погоди вони щодня проводять на ногах по 14 – 16 годин. І так 150 днів кожного року.  

Пише SEEDS.org.ua  за інформацією Tourinform.

Ранок у вівчарів починається о 5 годині, та триває до заходу сонця. Весь день вони працюють з вівцями, випасаючи їх, долаючи десятки кілометрів. Тричі на день займаються доїнням тварин та виробництвом будзу, вурди.

Смак кінцевого продукту відрізняється, в залежності від сезону збору молока та умов виробництва. І це дуже цікаво. Чи знаєте ви що виробництво сиру, це найефективніший приклад природної консервації молока, яке у такому виді здатне довше зберігатись, не втрачаючи цінні властивості?

Вівчарство, це пряма можливість заробити гроші та бути зайнятим тривалий час для жителів села. Вівчарів на полонині як правило 3 – 5 осіб, вони завжди брали молодих людей, для роботи на полонинах, це як елемент соціалізації та здобуття першої професії.

Однак нині карпатські вівчарі не тільки живуть у складних умовах. Інколи їм доводиться зустрічатися з дикими тваринами, а часом навіть конфліктувати з браконьєрами чи мисливцями, бо ті не зацікавлені у присутності вівчарів у лісі.

Джерело: ArgoTer