Євроінтеграційні вимоги та ринок пестицидів: що чекає на гліфосат, дикват і неонікотиноїди в Україні
Пестициди. Ілюстративне фото з мережі
Процес євроінтеграції України вимагає суттєвого перегляду переліку дозволених засобів захисту рослин (ЗЗР). Гармонізація вітчизняного законодавства з регламентами ЄС ставить під питання подальше використання трьох найбільш резонансних груп пестицидів. Під час зустрічі з аграріями представник Мінекономіки Юрій Бондаренко та галузеві фахівці роз’яснили поточну позицію регуляторів щодо гліфосату, диквату та неонікотиноїдів.
Гліфосат: статус «кандидата на заміщення»
Ситуація з найбільш розповсюдженим гербіцидом у світі — гліфосатом — залишається найбільш стабільною, але неоднозначною. На сьогодні ця діюча речовина офіційно дозволена в Європейському Союзі та має чинну реєстрацію до 2033 року. Проте гліфосат внесено до списку кандидатів на заміщення. Це означає, що при реєстрації нових препаратів країни-члени ЄС зобов’язані надавати перевагу альтернативним компонентам з кращим екологічним профілем.
Юрій Бондаренко підкреслив, що виведення гліфосату з ринку не є миттєвим процесом. Додаткові дослідження можуть тривати роками. Позиція відомства чітка: «Поки гліфосат дозволений в Європі, він буде дозволений і в Україні».
Дикват та неонікотиноїди: технологічні виклики
На відміну від гліфосату, доля диквату — основної складової десикантів — фактично вирішена. Його використання в ЄС заборонено, що незабаром торкнеться і українського ринку. Це створює серйозну проблему для вирощування ріпаку, соняшнику та інших культур, де десикація є критичним елементом технології збирання врожаю.
Ще складніша ситуація з неонікотиноїдами. Ця група інсектицидів є базою для протруювання насіння та захисту від ґрунтових шкідників (личинок хруща, дротяника). Заборона цих речовин змушує аграріїв шукати альтернативи, проте доступні варіанти, як-от піретроїди, також підпадають під суворі обмеження.
Ймовірні наслідки відмови від неонікотиноїдів:
- Перехід на листкові інсектициди з вищими нормами внесення;
- Збільшення хімічного навантаження на довкілля;
- Зниження профілю безпеки через потребу в частих обробках.
Ризики в сегменті фунгіцидного захисту
Скорочення переліку дозволених фунгіцидів несе стратегічну загрозу фітосанітарному стану посівів. При зменшенні кількості активних компонентів прискорюється формування резистентності (звикання) у грибних патогенів. Для ефективного захисту програма повинна містити мінімум дві діючі речовини з різними механізмами дії, що стає дедалі важче реалізувати в межах нових регулювань.
Порівняльний аналіз статусу діючих речовин
| Діюча речовина | Статус у ЄС / Україні | Основний ризик заборони |
|---|---|---|
| Гліфосат | Дозволено до 2033 року | Пошук альтернатив за вимогою заміщення |
| Дикват | Підлягає забороні | Неможливість якісної десикації ріпаку |
| Неонікотиноїди | Суворі обмеження / заборона | Вразливість сходів перед ґрунтовими шкідниками |
Аграрії закликають регуляторів до зваженого підходу, оскільки передчасна відмова від перевірених діючих речовин без наявності доступних та ефективних замінників може призвести до зниження врожайності та втрати конкурентоспроможності українського експорту. Детальніше про державну політику у сфері агропромислового комплексу можна дізнатися на сайті Міністерства економіки України.
Ми писали раніше: Поліція викрила масштабну схему фальсифікації пестицидів на 100 мільйонів гривень.
Поліція викрила масштабну схему фальсифікації пестицидів на 100 мільйонів гривень

Залишити коментар