Нововведення у системі “Прозорро” та її майданчиках

Були допорогові, а тепер спрощені

Порядок здійснення допорогових закупівель регулювався Наказом №35, що був згодом замінений на №10 (а потім №11 та №18). Нині термін «допороговий» нівелюється «спрощеною» закупівлею та регламентується новою редакцією Закону «Про публічні закупівлі», що вступив в силу 20 квітня 2020 року. Стаття 1 цього Закону визначає поняття спрощеної закупівлі та її межі, а саме – від 50 000,00 грн та більше, але менше за звичні 200 000,00 для товарів та послуг та 1,5 млн – для робіт (п. 1-4 ч.1 ст. 2 Закону). Безпосередньо процедуру інструктує стаття 14.

Відповідальний та Уповноважений

Частина 1 статті 11 Закону чітко визначає, що відповідальною за проведення процедури закупівлі має бути особа, що має прямі обов’язки, згідно посадової інструкції, та утримується як окрема штатна одиниця (одиниці) відповідно до чинного трудового законодавства. Також можливе підписання трудового договору чи покладання додаткових обов’язків на робітника підприємства з окремою їх оплатою. Обмежень стосовно вибору Уповноваженої особи не зазначено, тому як додаткові обов’язки, вони можуть бути покладені на директора, головного бухгалтера чи начальника відділу – немає різниці (ст. 105 Кодексу Законів про працю України). Примірне положення про тендерний комітет вимагає досвіду роботи такої особи у даній сфері – від двох років. Та чи обов’язкова така вимога, коли положення Примірне? Ні, не обов’язкова. У прикінцевих положеннях Закону зазначено терміни акредитування (ч.8 ст. 11) такої Уповноваженої особи, а саме – до 1 січня 2022 року. Важливо відмітити, що вище зазначена відповідальна особа відповідає за спрощені закупівлі, інші процедурні питання та, наприклад, затвердження річного плану покладається на тендерний комітет. Детальні відповіді на запитання аудиторії стосовно Уповноваженої особи викладено на сайті Прозорро в Інфо Боксі.

Оскарження в АМКУ тепер більш справедливе?

Постанова КМУ №292 стосовно скарг через електронну систему закупівель та розміри їх оплати врегульовує диференційно до вартості очікуваної закупівлі з визначеними максимальним та мінімальним порогами.

– оскарження умов тендерної документації буде коштувати від 2 до 85 тисяч гривень, орієнтуючись на 0,3% щодо вартості закупівлі.

– оскарження рішення замовника визначене у межах від 3 до 170 тис. гривень, а саме – 0,6% від закупівельної вартості.

За таких умов малий та середній бізнес зможе продуктивніше захищати свої права, на відміну від минулого – коли вартість скарги не залежала від розміру закупівлі та існував дисбаланс між оскарженням мільйонних закупівель та можливостями малого бізнесу.

Розмір визначається автоматично електронною системою, а оплата скарги відбувається саме в день подання і тільки після цього автоматично вноситься до реєстру на розгляд АМКУ. Відкликати скаргу тепер неможливо, а за умови задовільної відповіді – оскаржувачу повертаються сплачені кошти. Перерахунок грошей здійснюється у системі на спеціальний рахунок ДП «Прозорро», а статус оплаченої набувається з моменту надходження коштів. На це слід зважати під час створення грошового переказу, щоб мати часовий буфер у три дні до кінця термінів подачі скарг.

Наказ-інструкція №10

Зазначена інструкція замінила Наказ №35 та визначає порядок користування електронною системою та процедуру проведення закупівель. У минулому Наказі №35 був присутній термін «допорогові», у №10 його немає, натомість використовується просто термін «закупівля». Можливість проводити зазначені закупівлі надана двом категоріям замовників, згідно Закону №922, – державні підприємства та установи, що мають публікувати звіти щодо освоєння бюджетних коштів, і юридичні особи, що передбачені п.9ч.1 ст 1 Закону №922. Замовник закупівлі використовує один з акредитованих майданчиків та має можливість проводити державні закупівлі онлайн.

Також, в Інструкції №10 чітко окреслено мовний аспект – раніше інформація українською мовою була «визначальною», тепер вона є «автентичною», що треба розуміти як справжню та дійсну, як ту, що походить безпосередньо з першоджерела.

Що цікаво, інформація, що була подана в електронному вигляді через ЕСЗ для участі в аукціоні, не обов’язково має бути надана в паперовому вигляді, як часто вимагає замовник. Даний документ не регламентує необхідність надання замовнику паперового дублікату поданих електронних документів.

До Наказу №10 було додано правки у Наказі №11 та №18, з якими варто ознайомитися під час, наприклад, подання пропозиції, термін подання яких знижено з трьох днів до двох (як було у №35).

Нові розробки майданчиків

На допомогу останнім нововведенням, таким як – автоматичне завантаження історії замовника та аналогічних закупівель, аналітика податкових боргів учасників чи початок співпраці через додаток Prozorro Market, – акредитовані майданчики розробляють додаткові практичні важелі для оптимізації та полегшення роботи всім задіяним у закупівлі. До прикладу, на цьому майданчику новим інструментом стала можливість зібрання повної історії договорів замовника, визначення потенційних конкурентів та навіть стало можливим прогнозування кінцевої точки аукціону.

IT-аналітики майданчику надали можливість оцінити репутацію того чи іншого замовника. Проаналізувати попередні процедури підприємства, включаючи усі проблеми, що виникали під час проведення аукціонів чи оскарження тендерних умов та заключних рішень, тепер може кожен зареєстрований учасник ресурсу. Високий рівень частоти дискваліфікацій наводить тінь на чесність замовника. За неаргументовані дискваліфікації, згідно останніх законодавчих нововведень , замовник нестиме відповідальність відповідно до рішень Держаудитслужби та сплачуватиме штрафи.