Не минуло і десяти років: яких змін зазнав раціон українців
Державна служба статистики оприлюднила інформацію про те, як змінився раціон середньостатистичного українця. Фахівці відомства розрахували споживання продуктів харчування в домогосподарствах у середньому за місяць в розрахунку на одну людину.
З’ясувалося, що м’яса українці стали споживати більше, а молока, молочних продуктів та вершкового масла ― менше. Крім того, зменшилося споживання яєць, риби, цукру, а також картоплі та овочів. Фруктів, ягід, горіхів і винограду українці також стали їсти менше ― в середньому на 300 грамів на місяць менше, ніж десятиліттям раніше.
Медична журналістка, біологиня і популяризатор здорового способу життя Дарка Озерна в ефірі Українського радіо прокоментувала, про що свідчать такі дані, наскільки харчування впливає на наше здоров’я та як українцям варто скоригувати свій раціон.
Що споживають українці і від чого це залежить
Як людина, яка вивчає і займається також паттернами споживання їжі, я можу сказати, що в нас далеко не вся їжа проходить фіскалізацію і ми не можемо порахувати, скільки хто чого споживає, особливо коли мова йде про городину та товари, які продаються напряму і не фіскалізуються, зокрема це стосується стихійних ринків і навіть ринку “чорного” алкоголю.
Стаття українського науковця Сергія Сегеди, який вивчав патерни споживання різних продуктів за 28 років незалежності, показує те, що насправді, коли ми порівнюємо умовний 2020-2021 рік з 2014 роком чи початком нульових, то ми порівнюємо різні економічні ситуації, в яких ми знаходилися. Тобто під час 90-х у нас був сильний занепад споживання взагалі всього ринку м’ясної та молочної продукції через те, що в нас не було грошей, і ці виробництва не були налагоджені, бо ми всі переходили на ринкову економіку. Тобто в 90-ті люди справді споживали багато так званих “нееластичних товарів”: борошно, олію і цукор. І що їли як решту, ми навіть не можемо знати, оскільки не фіксуємо адекватно ринок умовних кавунів, картоплі та горіхів.
Коли ж ми питаємо людей ретроспективно, скільки в цьому місяці вони з’їли, то їм досить важко сказати. Проте, коли в нас з’являються гроші, люди починають споживати більше м’яса, яєць, масла і риби. Коли гроші занепадають, то передусім українці відмовляються від риби. В нас бувають провалля, коли на 70% падає ринок риби в Україні. Ринок м’яса може просісти до 50%, а яйця на 35%. При цьому одночасно зростає ринок цукру та олії, а також всіх борошняних виробів та якогось простого фаст-фуду.
Справді коли ми починаємо жити краще, ми починаємо їсти менше хліба. Так, у 90-ті ми постійно їли якісь млинчики, налисники та грінки, а потім перейшли на охолоджену курятину. Також є тренд, що багато домогосподарств переходять на власне споживання і випікання хліба. Особливо після карантину хлібопічка стала поширеним ченом родини, і люди роблять хліб кращої якості, ніж середньостатистичний недорогий ринковий хліб .
Який хліб корисно споживати
Те, що в нас є на ринку ― це досить низькоякісний продукт, який не варто їсти. Якщо спиратися на біохімію та нутриціології хліба, то хліб ― це хороший продукт для людей, які не мають проблем з кишківником і целіакії. Тобто для більшості людей це цілком нормальний продукт, проте він не має бути з білого рафінованого просіяного борошна, тобто не батон нарізний. Звісно, хліб неможливо спекти високими та смачним, якщо в ньому не буде білого борошна, проте біле борошно має становити частку, скажімо, половину. Решта ― це має бути цільнозернове, житнє, гречане, кукурудзяне. Це можуть бути висівки. Але не варто брати вівсяне. З вівса хліб не зробиш. Це все одно буде пласне вівсяне печиво. Немає різниці, чи хліб буде на заквасці чи на дріжджах. Але важливо, щоб у хлібі не було багато солі.
Про брак морепродуктів в раціоні середньостатистичного українця
Це велике провалля і медична проблема, оскільки риба та морепродукти ― це джерела ненасичених омега-3 жирних кислот, які нам потрібні для того, щоб у нас адекватно працювали нервова та імунна системи. Ми самі не вміємо утворювати омега-3 жирні кислоти, лише в невеликій кількості, але при цьому нам треба їсти багато льону. Отже, рибу ми ні чим повноцінно не замінимо, зокрема добавками з омега-3 жирними кислотами, оскільки в них дуже сильно варіює якість, тому ми не знаємо, що ми їмо.
Нам потрібно буквально 300-400 грамів морської риби на тиждень. Це зовсім небагато, порівняно з тим, скільки ми витрачаємо на інші менш цінні продукти. Риба має бути не солона. Якщо ви хочете засолити рибу, то краще зробити це самим у невеликій кількості. Риба має запечена при температурі не вище ніж 170 градусів, яка є безпечною для омега-з ненасичених жирних кислот. Рибу також можна варити, але краще не смажити.
Залишити коментар